Епоха слави і надії - Євгеній Павлович Литвак

Скачать книгу

перестали здаватися такими вже дивними. Він просто зрозумів, що ця людина відрізняється. Він ні підприємець, ні інвестор, ні політик. Він не входить в "ТОП 100", як більшість знайомих Ніколаса. Його немає на обкладинках журналів, у нього не беруть інтерв'ю і заробляє він зовсім небагато. Але життя в ньому більше, ніж в всіх інших разом взятих! Любові, світла – справжнього світла, не телевізійного, більше, ніж в всіх людях, яких він колись зустрічав. Взагалі. Бути постійно з кислим виразом обличчя, не посміхатися, бути вічно зайнятим і незадоволеним, не вміти радіти, або відноситися до життя, як до боротьби і випробування. Ця проста людина була і гарним чоловіком, і батьком. Його діти, зіткнувшись зі складнощами, не думали "Не, батько мене вб'є". Вони думали зовсім інакше, що батьку можна подзвонити і попросити про допомогу. Адже виховувати дітей в страху, означає бути не батьком, а деяким строгим наглядачем.

      Треба вміти правильно будувати стосунки зі своїм чадом і піклуватися про нього до тих пір, доки він не зможе робити це самостійно.

      – Ось тому, ми і боїмося, кажуть люди по – сьогоденню близькі, коли їм є про що помовчати, – кинув водій фразу, що притягнула увагу Ніколаса. І він знову був повністю згоден з цією людиною.

      Роздумуючи про слова чоловіка, Ніколас знову дістав телефон і продовжив відкривати непрочитані повідомлення. "Це ваш водій Uber, я чекаю вас зовні". Серце пропустило удар, Ніколас кинув швидкий погляд у бік водія, потім нахилився до сидіння Ганни і, легенько торкнувшись її плеча, показав повідомлення, коли та обернулася.

      Ганна розгублено і трохи перелякано подивилася на Ніколаса. Вона судорожно вдихнула і міцно стиснула блокнот, що лежав на її колінах.

      – У вас бензин закінчується, – звернувся Ніколас до водія. – Треба заїхати на заправку.

      – Заїдемо, – кивнув чоловік, – але тільки не на цю, – вони промайнули повз, заклично миготливу вогниками, заправну станцію. – Там деруть в тридорого.

      – Я оплачу, якщо ми… – договорити Ніколас не встиг. Голосно вискнувши гальмами, розгорнувшись боком, їм перегородила дорогу інша машина. Все відбувалося дуже стрімко. Буквально за лічені секунди, двоє хлопців у масках підбігли до дверей з боку Ганни і витягли її з автомобіля. Дівчина закричала, Ніколас зібрався було кинутися їй на допомогу, але водій, заблокувавши двері, перегнувся між сидінь і схопив його за рукав.

      – Сидіти! – Крізь зуби прошипів він і, розмахнувшись, стукнув кулаком у вилицю. Удар вийшов несильним і змащеним через незручне положення водія, але на кілька секунд оглушив Ніколаса. Чоловік підтягнувся вперед, знову завдаючи удару, але цього разу Ніколас встиг перехопити кулак і просунув водієві ногою кудись у грудну клітку. Той ахнув, смачно вилаявся і, дотягнувшись, струсив Ніколаса за грудки.

      Ловець безуспішно пробував дотягнутися до кнопки розблокування дверей, в занадто тісному просторі було майже нереально вирвбити супротивника.

      – Та відчепися ж ти, біс тебе дери! – Люто прогарчав Ніколас. В цей час повернулися двоє

Скачать книгу