ТОП просматриваемых книг сайта:
Епоха слави і надії. Євгеній Павлович Литвак
Читать онлайн.Название Епоха слави і надії
Год выпуска 2021
isbn
Автор произведения Євгеній Павлович Литвак
Издательство Автор
– Про мої права зрозуміло, але що можуть зробити поліцейські? Що їм дозволено?
– Вилучити у вас речі, але тільки ті, що мають відношення до адміністративного правопорушення. Тобто гаджети вони вилучити не можуть, якщо на те немає підстав, – відповів адвокат.
– Велике дякую вам за таку інформативну бесіду. Було приємно з вами поспілкуватися. Банда! – Звернувся до глядачів Ніколас. – Сподіваюся, ніхто з вас не потрапить в неприємності, але про всяк випадок залишу в коментарях посилання на знавця своєї справи, який сьогодні мені дуже допоміг. Підписуйтеся на його профіль, дізнаєтеся багато корисного.
Закінчивши короткий ефір, Ніколас пройшов у кінець коридору. Під час розмови він помітив, куди секретар проводила Ганну і Едварда, і без зусиль відшукав потрібні двері. Судячи із столу, що стояв у центрі, і яскравого освітлення, кімната призначалася для проведення кастингів. Опустившись на стілець поряд з Ганною, Ніколас приготувався слухати.
– Ганна, – звернувся до дівчини поліцейський, – розкажіть, будь ласка, в подробицях про те, що саме вам наснилося.
Ганна поправила волосся, кинула короткий погляд на Ніколаса і почала свою розповідь:
– Мені наснилося, ніби з'явилася дуже небезпечна людина, яка стане причиною багатьох нещасть і катастроф. Цей чоловік родом з країни з дивною назвою – Тауред. Саме з цього все і почалося.
– Ви сказали "багатьох нещасть і катастроф". Ця справа планетарного масштабу? – Уточнив Едвард.
– Так, – кивнула дівчина. – Радіація. Я бачила, що люди, які вижили після катастрофи, опинилися в справжнісінькому пеклі. Інакше не назвеш ті умови, в яких вони опинилися.
– Ви казали, що рослинність і вода перетворилися на отруту, дощі стали небезпечними через радіацію, – нагадав полицеский.
– Багато хто загинув через отруєну їжу і водойми. А ті, хто зрозумів, у чому справа, вимушені були страждати від спраги, тоді як навкруги було повно прісної і прозорої води, але зараженою радіацією, що несе смерть всьому. Від цього сну мені жахливо. – Ганна щулилася, ніби від ознобу.
– А де в цій розповіді я? – З усмішкою поцікавився Ніколас, бажаючи трохи розрядити обстановку і підбадьорити дівчину, що сподобалася йому.
Едвард його прагнення не розділяв. Ще сильніше нахмуривши брови, він серйозним голосом сказав:
– Сьогодні вранці в Російському аеропорту був затриманий чоловік, що стверджує, що він родом з країни під назвою Тауред.
– Продовжуйте! – Зі схвильованим інтересом попросив Ніколас.
– Згідно вашої концепції "згадати майбутнє", – вклинилася в розмовуГанна, – цілком можливо, що не просто так в народних переказах з'явилися згадки про так звану "погану воду". Приміром, у казці "Про сестричку Оленку і братика її Іванка".
– Батьки читали мені цю казку, коли я був маленьким, – кивнув Ніколас. – "Не пий, братик Іванко, водицю із сліду копитця