Аннотация

Трагіфарс «В обіймах імператриці», написаний автором на основі історико-документальних джерел і оригінальних досліджень середини XVIII – XIX століть, хоч і є насамперед белетризованим відтворенням духу епохи постпетровської імперії, однак проникливий читач з легкістю віднайде аж надто очевидні і прямі паралелі між діяннями й устремліннями царедворців тієї доби і доби нинішньої. Брехня, підступність, зажерливість, садистичні нахили, замасковані до певного часу в облудні обгортки красивих слів і пишномовних гасел, – все це нікуди не щезло із арсеналу психопатичних можновладців, тільки й того, що в процесі «історичного поступу» набуло фарисейськи витонченіших, відтак ще значно загрозливіших і цинічніших рис.

Аннотация

Сюжет цього твору ніби й невибагливий – в його основу покладено традиційний любовний трикутник: чоловік – дружина – коханка. І сама дія розгортається нібито тривіально, не обіцяючи якихось особливих чи карколомних перипетій, але нагла смерть чоловіка зводить жінок-суперниць докупи. Негадано стосунки, які виникають між ними, переростають у щось більше, ніж дружба.

Аннотация

«Ничто на земле не проходит бесследно» – ці слова із колись доволі популярної пісні цілком можуть слугувати за епіґраф до роману-п?єси Василя Врублевського «Клітка, або Дискотека 80-х». Основна дія розгортається у липні 1982 року – останнього літа «епохи застою», серед активних персонажів твору – вулична шпана, міліцейські чини, кримінальні авторитети, партійні функціонери, юні «жриці кохання». Дивним чином усі вони виявляються пов?язаними доволі тісними, хоча на перший погляд майже невидимими, ниточками. Атмосфера блюзнірства, життя за подвійними стандартами, беззахисність простої людини перед котком «найсправедливішої і найгуманнішої суспільної формації» – саме це і є визначальним тлом роману.

Аннотация

Попри іронію, подекуди солонувату й нищівну, цей твір просякнутий любов’ю до «пересічної людини», з одного боку, а заодно переповнений неприхованого їдкого сарказму стосовно властолюбців найрізноманітнішого калібру, від дрібних клерків і до «небожителів». Загалом же роман «Мертвому півню фагот не потрібен» є своєрідною мозаїчною картиною життя на периферіях сучасного світу, периферіях не так географічних, як цивілізаційних, де все нібито просто і зрозуміло, де час, як і сама оповідь, пливе аж занадто повільно, одначе у цій заколисуючій розміреності таяться воістино шекспірівські пристрасті і безліч карколомних, глибоко законспірованих сюжетів, що не надаються до швидкого і однозначного розшифрування.

Аннотация

В 1848 году в Калифорнии разразилась золотая лихорадка. Сотни тысяч людей бросили свои дома и семьи и устремились в Калифорнию за американской мечтой. Что в этом удивительного? Если золото лежит под ногами, его надо брать! Однако, золото в Калифорнии находили и раньше, но никаких волнений это не вызывало. Почему же золотая лихорадка охватила мир именно теперь, когда Калифорния добилась независимости от Мексики и провозгласила курс на присоединение к Северо-Американским Соединенным Штатам, Возможно, между этими событиями существует связь..? Шериф из Сан-Франциско Филипп Крамер и его русский помощник Семен Рукавицын расследуют серию страшных убийств, совершенных на берегах золотоносных рек Американ Ривер и Сакраменто. Жертвы не просто убиты, но показательно замучены свирепым убийцей. Обыватели напуганы, ходят слухи о Черном дьяволе, вышедшем из преисподней, чтобы покарать расхитителей его сокровищ… Жертвы никак не связаны между собой, мотивы убийцы неочевидны, шерифам предстоит решить сложную задачку.

Аннотация

Вся жизнь последней принцессы свергнутого королевского рода – это борьба за выживание. За возможность не стать бессловесной марионеткой в руках убийц матери, напуганных силой ребенка. Остаться человеком в мире, где ты – пережиток прошлого, от которого невозможно избавиться. Выжить, не смотря на ненависть и страх окружающих, выжить вопреки желанию сильных мира, выжить, даже если придется заплатить страшную цену. Выжить, когда друзья пугают больше врагов. Выжить, потому что обещала. Выжить любой ценой!

Аннотация

На тлі безперервних терористичних актів консерваторів, конфлікту світоглядів старого і нового Покоління, на Землю насувається загроза повторного вторгнення абсідеумів. Але Земля непомітно опиняється ще перед однією фатальною загрозою, яка, однак, дає ключ до розуміння таємниці походження земної цивілізації.

Аннотация

Действие происходит в наши дни, но в сюжете повести аллюзии к чеховской «Чайке», обратная сторона пьесы, невидимая зрителем, но подразумеваемая, додуманная, прожитая одной из героинь – старой Актрисой.  Всё условно, зыбко и, в конечном итоге, неправда – и воспоминания, и сны, и доказательства. Но что-то заставляет верить в знакомый сюжет и принимать чужую жизнь такой, какой она имеет право быть, хотя бы в воображении.

Аннотация

Віталік змушений був повертатися з заробітків у рідне село, що під Києвом, через трагічну звістку з дому. Намагаючись усамітнитися, він засиджується біля колодязя за хатою, куди необачно впускає перстень батька. Спустившись до колодязя у пошуках родинної реліквії, Віталік потрапляє у зовсім інший світ, де йому доведеться зібрати в кулак усю свою мужність, щоб вижити у двобої з істотами підземелля…

Аннотация

«Нардепка» – роман, про який багато говорили в літературних тусівках кінця 90-х, ще до виходу його окремою книжкою (2004). Публікації фраґментів роману в журналі «Авжеж!» та деяких інших елітарних виданнях були схвально зустрінуті як критиками, так і читачами, не в останню чергу тому, що це був перший в сучасній українській літературі досвід художнього проникнення у специфічний, надійно натоді закритий від загалу «світ» вітчизняного політикуму. У романі зустрічаються такі відомі персонажі як Леонід Кравчук, Леонід Кучма, Іван Плющ, а деякі інші, хоч і замасковані автором під іншими прізвищами, цілком вгадувані. У «Нардепці» автор намагається зазирнути за лаштунки української політики. Одначе, попри змалювання деяких цілком реальних подій та фактів із життя політичного істеблішменту, «Нардепка» не є твором документальним. Більше того, у романі присутній певний елемент провісництва, і деякі з тих передбачень, на жаль, згодом виявилися не далекими від реалій.