LITMIR.BIZ

В інтелектуально-психологічній прозі Валер’яна Підмогильного (1901–1937) самотність та відчуженість головних персонажів породжені несвободою людини в абсурдному світі. Остап Шаптала, герой однойменної повісті, після смерті рідної сестри відчуває перед нею провину та потрапляє в «межову ситуацію». Письменник застерігає від ілюзій та пошуку об’єктів поклоніння, якими можуть бути не лише люди, а й ідеї, речі та образи. Герой «Повісті без назви» розшукує у місті чарівну незнайомку, щоб заново осягнути цінність людського існування. Цей твір містить роздуми про мету мистецтва, а отже, частково розкриває естетичні погляди В. Підмогильного.

Подробнее

Минуло майже сто років від написання роману «Місто», але він і досі є актуальним. І сьогодні мрійники вирушають у мандри, полишаючи свої домівки в селах, у пошуках кращої долі й далеко не завжди знаходять те, що шукають. Молодий енергійний сільський юнак Степан Радченко приїздить до Києва, вступає до економічного вишу й сподівається повернутися з новими знаннями на село. Він зустрічається із сільською дівчиною Надійкою, сумлінно навчається в інституті, але гординя й амбіції беруть своє, і Степан вирішує підкорити місто… Після масових репресій інтелігенції 1930-х років, під які потрапив також і Валер’ян Підмогильний, роман «Місто», як і інші твори письменника, був заборонений до 1989 року.

Подробнее

Роман «Невеличка драма» – це історія нещасливого кохання Марти Висоцької та Юрія Славенка. Красива, молода, сповнена сил і мрій, Марта має роботу й власне житло. Проте їй самотньо в місті, яке нещадно її переслідує, вона живе мріями про того єдиного принца, як у романах. До неї навідується багато чоловіків, які прагнуть мати її за дружину або коханку. Однак ні з ким із них Марта не погоджується на взаємини. І ось у це спокійне розмірене життя вривається нове почуття – пристрасть, яке Марта плутає з коханням. Тут є все: несподіваний секс, марні дівочі сподівання про шлюб, розрахунок і зрада.

Подробнее

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) тонко та глибоко відчував контрасти довкола й доносив їх до читача. Проблема одвічності та незалежності від волі людини життя на землі глибоко трактується в оповіданні «В епідемічному бараці». Теми голоду 1921–1923 років письменник торкається у творі, – який вважав одним зі своїх найкращих, – «Син». Герої Підмогильного занурені в «межову ситуацію» або наближені до неї, перебувають у складних суспільних обставинах. Митець зважає на психологічні аспекти людського буття, занурюється в підсвідомі стимули вчинків своїх персонажів.

Подробнее