LITMIR.BIZ

Олег Ольжич (1907–1943) – велична постать в українському громадсько-політичному житті, в українській поезії, в українській науці. Видатний археолог із європейським ім’ям, він володів дев’ятьма мовами, а його дослідження не втратили сенсу і понині. Видатний поет – він сказав нове слово в українській літературі. Видатний діяч Організації українських націоналістів – він був дійовою особою в побудові української держави в умовах нацистської окупації території України. 1943 року Олег Ольжич загинув у концтаборі Заксенхаузен.

Подробнее

Ім’я кіноактора і кінорежисера Леоніда Бикова (1928–1979) не потребує додаткової реклами. У 60—80-ті роки ХХ століття в СРСР він був улюбленцем мільйонів, його пізнавали на вулицях і радо вітали: «Привіт, Максиме!..», «Моє шанування, Маестро!», його фільми («Максим Перепелиця», «В бій ідуть самі "старики"», «Ати-бати, йшли солдати») збирали багатомільйонну глядацьку аудиторію, стаючи рекордсменами річного кінопрокату. Сама лише згадка про Леоніда Бикова викликала у людей добру посмішку. Й недарма відомий актор Михайло Ульянов так висловився про нього: «Є люди, в яких живе сонячне світло…»

Подробнее

Валер’ян Підмогильний (1901–1937) – письменник, перекладач, літературознавець, мовознавець, організатор літературно-мистецького процесу. У своїй творчості спирався на психоаналітичні дослідження Зиґмунда Фройда, сприяв входженню української літератури до європейського культурного простору. Його пророчий дар дозволив випередити шукання французьких письменників-екзистенціалістів Жана-Поля Сартра й Альбера Камю. Тоталітарним режимом Підмогильному було відпущено лише 13 років на здійснення всіх новаторських починань. Як і більшість митців українського мистецького Відродження, був звинувачений в активній контрреволюційній діяльності й страчений на Соловках у зловісному 1937-му. У форматі PDF A4 збережений видавничий макет.

Подробнее

Український художник Никифор Дровняк (1895–1968) утвердився в історії як Никифор, якого і без прізвища знає весь світ. В історії української культури не так багато постатей, які б, досягши світового визнання, увійшли в аннали світового мистецтва ще за життя. Так склалося, що Никифора краще знають у світі, ніж в Україні… Одна з найзагадковіших й не до кінця розгаданих мистецьких постатей XX століття. Довгі роки митець фігурував у мистецьких енциклопедіях світу принаймні під 17 іменами – «Никифор Криницький», «Ян Криницький», «Лемко Никифор», «Майстер з Криниці», «Никифор Дровняк»… Хоча б тому, що поляки вважали його польським художником Никифором Криницьким (Nikifor Krinicki), а наші співвітчизники – українським лемківським художником Никифором Дровняком. Поява цієї постаті у серії «Знамениті українці» зрозуміла: Никифор має увійти у колективну свідомість українців саме як український художник.

Подробнее

Олена Теліга (справжнє ім’я – Олена Іванівна Шовгенева, 1906–1942) – українська громадська діячка, поетеса, літературний критик, яка перші роки свого життя провела в Росії і здобувала освіту в руслі російської культури. Проте у вирі революції зробила свідомий вибір, усвідомивши себе українкою, і залишилася непорушною у своїх переконаннях до кінця життя, яке цілком присвятила боротьбі за Україну. Її поетичну спадщину становлять всього 38 віршів, але сила їхнього духу вражає. Під час німецької окупації працювала в Києві, очолювала спілку письменників. У 1942 році була розстріляна німецькими окупантами в Бабиному Яру.

Подробнее

Александр Вертинский (1889–1957), артист оригинальнейшего таланта и незаурядной судьбы, родился в Киеве. Кумир эстрады первой половины XX века, он пережил взлеты и падения, эмиграцию и возвращение в СССР. Вертинский выступал в кабаках и огромных концертных залах, играл в театрах, снимался в фильмах. О себе он рассказал практически все в своих песнях-ариетках. «Мое искусство было отражением моей эпохи», – говорил Вертинский. В начале карьере он предстал перед публикой в образе элегантного, трагического и ироничного Пьеро, позже выходил к зрителям в черном фраке и пел о том святом, что еще осталось в душе многих. «У меня нет ничего, кроме мирового имени», – признался в конце жизни Вертинский. Это имя по-прежнему популярно и в ХХI веке.

Подробнее