Аннотация

Улас Самчук (1905–1987) – український письменник, журналіст, публіцист, спадщина якого велика і різноманітна. Він писав не лише про рідну Волинь, Закарпаття, а й про Велику Україну, українську еміграцію, його вважають «літописцем українського простору». Самчука свідомо замовчували в радянські часи. Лише в незалежній Українській державі твори письменника почали видаватися на його батьківщині. У романі «Марія» (1934) автор першим розповів світові правду про Голодомор 1933 року, його причини і наслідки. Через події із життя Марії, її близьких, земляків протягом кількох десятиліть – від дореволюційного періоду до більшовицьких реформ 1930-х років і геноциду українського селянства – автор художньо осмислює трагедію однієї родини в межах трагедії всієї української нації і підносить образ селянки Марії до символу цілої України.

Аннотация

Драматичні твори Уласа Самчука майже невідомі українському читачеві. Події одноактівки «Слухайте! Слухайте! Говорить Москва!» відбуваються наприкінці 1920-х років, конфлікт у ній має ідеологічно-моральний характер, сюжет будується на зіткненні інтересів представників різних ідеологічних світів. Інтелектуальна драма «Жертва пані Маї» розгортається навколо морально-етичних проблем, які гостро постали перед європейською спільнотою в 1930–1940-ві роки з початком Другої світової війни і проголошеними нацистами концепціями Нової Європи. Драма «Шумлять жорна» присвячена боротьбі українського народу в часи гітлерівської окупації.

Аннотация

Життя українських емігрантів у Канаді є темою романа «На твердій землі» (1967). Герой роману Павло Данилів – сильний тип чоловіка-українця, який позбавлений комплексів меншовартості, яскраво виражений індивідуаліст, що хоче жити, а не існувати. Наскрізним типом усіх творів Уласа Самчука є образ сильної особистості: працьовитий селянин («Волинь», «Марія», «Морозів хутір»); енергійний господарник, підприємець («Кулак», «Темнота», «На твердій землі»); інтелектуал («Юність Василя Шеремети»); воїн («Гори говорять», «Чого не гоїть огонь»). Незважаючи на різноплановість героїв, у них багато спільного. Вони неначе творять свій світ, свою реальність, у якій живуть своїм окремим життям.