LITMIR.BIZ

Панас Мирний (справжнє ім’я – Опанас Якович Рудченко, 1848–1920) увійшов в історію української літератури як прозаїкноватор, майстер психологічної прози. Його роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» став першою селянською епопеєю, яка охоплює події від катерининських часів до скасування кріпацтва в 1861 році. Головний герой Чіпка Вареник – селянин-бунтар, невтомний шукач правди, який зрештою зійшов на криву стежку боротьби і став «пропащою силою». Якщо в літературі романтизму українських Робін Гудів типу Гаркуші й Устима Кармелюка залюбки зводили на п’єдестал, то Чіпка – це альтернатива Робінам Гудам. Роман заперечував можливість кривавих способів утвердження правди і може бути поставлений в один ряд із такими творами, як «Злочин і кара» та «Біси» Ф. Достоєвського. У романі «Повія» зображено трагічну долю бідної селянської дівчини Христі. Нужда та переслідування місцевих багатіїв женуть Христю з рідного села на заробітки в місто. Але й там вона не знаходить щастя – знову насильство, підлість, брехня, що завдають їй страждань і штовхають у прірву…

Подробнее

У романі «Повія» письменник виявив себе як глибокий психолог-аналітик і знавець усіх сфер тогочасної дійсності – від побуту й проблем пореформеного села до хижості міщанського середовища, у якому саме тривав процес капіталізації: новоявлені власники капіталу, зневаживши будь-які норми моралі, гребли під себе добро, насамперед чуже, громадське. У романі, як і в багатьох прозових творах Панаса Мирного, навіть мальовничі пейзажні зарисовки суголосні до настроїв героїв, поглиблюють та увиразнюють їхній душевний стан. Можна тільки милуватися, як майстерно письменник вплітає в канву своєї оповіді сни персонажів, за їх допомоги тонко розкриваючи психічний стан й емоційну сферу людини.

Подробнее

«Пригода з Кобзарем» Панаса Мирного – оповідання, присвячене темі сприйняття поезії Тараса Шевченка різними людьми***. Герої твору діляться на тих, хто захоплюється нею (пан, його донька, покоївка Марта) і тих, хто проявляє недоброзичливе ставлення (пані поміщиця та вихователі пансіону). Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Серед степів» тощо.

Подробнее

«Згуба» Панаса Мирного – соціально-побутова п’єса, присвячена традиційній для автора темі нелегкої долі жінки***. На подібну тематику написані також й інші твори Панаса Мирного, зокрема, роман «Повія», оповідання «Лихий попутав» тощо.

Подробнее

«У черницях» Панаса Мирного є продовженням п’єси «Лимерівна» і засвідчує формування нового типу драми***. Проблеми свободи особистості, актуалізація морально-філософської тематики присутня у цьому творі. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Згуба», «Спокуса» та ін.

Подробнее

«Спокуса» Панаса Мирного – п’єса, у якій дійовими особами є відомі біблійні персонажі: Адам, Єва та ін.***. Перу автора належать й інші драматичні твори, зокрема, «Лимерівна», «Згуба» та ін.

Подробнее

«Серед степів» Панаса Мирного – ліричний нарис, для якого характерні імпресіоністичні елементи***. Автор акцентує увага на почуттях героя, який, лишившись наодинці з природою, захоплюється її красою і гармонією. Перу Панаса Мирного належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Палійка», «Морозенко» тощо.

Подробнее

«Рідна мова» Панаса Мирного – це невеликий нарис-роздум, у якому автор міркує про велич рідної мови, про актуальність її поширення через твори письменників, адже вона є душею народу***. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрів малої прози, зокрема, «Сон», «Серед степів» тощо.

Подробнее

«Рід» Панаса Мирного – психологічне оповідання про хлопця, якого наука завела у моральне зубожіння***. Батьки догоджали йому в усьому, аби вчився і став паном, в результаті чого пиха виросла в хлопця настільки, що він відцурався рідної матері. Перу автора належать й інші твори, написані у жанрі малої прози, зокрема, «Серед степів», «Морозенко» тощо.

Подробнее

«Робота» Панаса Мирного – це філософський нарис-роздум, в якому автор міркує над шляхом людини, над плинністю років***. Працювати, аби зробити хоч щось для рідного краю – ця мета була і є для Панаса Мирного сенсом і радістю всього життя. Перу автора також належать й інші медитативні твори, зокрема, нарис «Рідна мова».

Подробнее