LITMIR.BIZ

Що нам відомо про сподвижників Богдана Хмельницького? Про людей, котрі пов'язали власну долю з боротьбою славного гетьмана? Ким вони були, як жили, що залишили по собі? Як не сумно це розуміти, але про Івана Богуна, Данила Нечая, Максима Кривоноса і багатьох інших відомо значно менше, ніж заслуговують ці люди за свої життя, що вони їх поклали на олтар служіння Батьківщині. Герой твору Юрія Сороки, полковник кальницький, вінницький і подільский, а пізніше й наказний гетьман Іван Богун є чи не найяскравішою постаттю в плеяді полковників Хмельницького. Чи таким він був, яким дозволив собі зобразити його автор? Чи зміг він показати його так, як того заслуговує славетний український лицар? Залишимо це на суд читача, якого на сторінках цієї книжки чекають буревії і бойовища України XVII сторіччя…

Подробнее

Що нам відомо про сподвижників Богдана Хмельницького? Про людей, котрі пов'язали власну долю з боротьбою славного гетьмана? Ким вони були, як жили, що залишили по собі? Як не сумно це розуміти, але про Івана Богуна, Данила Нечая, Максима Кривоноса і багатьох інших відомо значно менше, ніж заслуговують ці люди за свої життя, що вони їх поклали на олтар служіння Батьківщині. Герой твору Юрія Сороки, полковник кальницький, вінницький і подільский, а пізніше й наказний гетьман Іван Богун є чи не найяскравішою постаттю в плеяді полковників Хмельницького. Чи таким він був, яким дозволив собі зобразити його автор? Чи зміг він показати його так, як того заслуговує славетний український лицар? Залишимо це на суд читача, якого на сторінках цієї книжки чекають буревії і бойовища України XVII сторіччя…

Подробнее

1621 рік. Три величезні армії, подолавши сотні кілометрів, розташувалися під Хотином. Троє друзів – Андрій, Кульбаба, Микита Непийпиво та Максим Горбоніс – під проводом Петра Сагайдачного здобувають славу собі й Україні, непохитно відбиваючи одну за одною ворожі атаки. Незламна воля, міцна дружба, справжнє кохання, політичні інтриги, страх і ненависть чекають вас на сторінках цього роману. Для всіх, не байдужих до української історії.

Подробнее

У книзі розповідаєтся про славетного козацького лицаря, визначного полководця, який на початку 1550-х років заснував фортецю на острові Мала Хортиця на Дніпрі, згуртував навколо неї козаків і цим поклав початок Запорозькій Січі.

Подробнее

Арахнофобія – це не лише медичний термін. Арахнофобія – це жах, з яким зустрічаєшся у реальному житті, а він висушує твою душу розумінням: потвора зовсім поряд. Вона чатує. Вона готова напасти у той момент, коли ти очікуєш на небезпеку найменше. І тоді тебе нікому буде захистити. Окрім людини, котра сама пройшла рукотворне пекло й загартувала свою душу у горнилі чужої війни. Отже спробуємо пройти тим шляхом, який пройшов львівський приватний детектив Ярослав Савицький, і осягнути холодну жорстокість, на яку може буде здатною людина…

Подробнее

Наряду с битвами, географическими открытиями и иными знаковыми свершениями, неоднократно описанными историками, краеведами и публицистами, наша история помнит и другие события. Не такие известные в силу определенных обстоятельств, но не менее важные для процесса становления украинской государственности, чем те, о которых читали мы еще на страницах школьных учебников. Едва ли не самым ярким примером такого несправедливо обделенного вниманием ученых исторического события может служить битва на реке Синюха. Или, как еще ее именуют, битва при Синих Водах, состоявшаяся осенью 1362 года в районе современного села Торговица на Кировоградщине. Недооценить значение победы, которую одержал на берегах Синюхи литовский князь Ольгерд Гедиминович над войсками татарских князей Кочубея, Кутлу-Буги и Дмитрия, просто невозможно, и ниже мы попытаемся детально объяснить почему. А вместе с тем и ответить на вопрос: почему именно Куликовская битва, которая состоялась на 18 лет позже – в 1380 году, считается той отправной точкой, которая прекратила татаро-монгольское господство на землях Киевской Руси?

Подробнее

За годы казачества очень многие события оставили след в народной памяти. Это и Переяславская рада, на которой была утверждена протекция Московского царства над Украиной, и раскол Украины, руина, произошедшие после рады. Это упразднение Гетманщины в 1764 году и разрушение Запорожской Сечи в 1775 году. Но были и более ранние события, в оценках которых в настоящее время нет общей точки зрения. Цель этой книги – описание одного из таких фрагментов, похода гетмана Петра Конашевича Сагайдачного и двадцатитысячного корпуса украинского казачества, осуществленный совместно с армией польского королевича Владислава Вазы в пределы Московского царства в 1618 году. Что же случилось в августе 1618 года в Украине и России? Что заставило православных украинцев и русских поднять оружие в кровавой борьбе друг с другом?

Подробнее

XVII сторіччя. Кінець Хмельниччини. Україна зазнала чи не найтяжчих часів: тривала боротьба за вплив на неї між Річчю Посполитою і Московським царством, панував розбрат, запеклі суперечки серед козацької верхівки Війська Запорозького. Україна фактично розпалася на дві частини – Правобережну і Лівобережну. Остаточний розкол країни закріпила Чорна рада, яка відбулася у червні 1663 року в Ніжині і знаменувала початок занепаду Гетьманщини, держави, створеної Богданом Хмельницьким.

Подробнее

Походи турецької армії та її союзників на Правобережжя і до Чигирина, а також битви, які відбулися в межах тієї операції османського війська, дістали назву Чигиринських походів 1677–1678 років. У цій книжці нами, на основі історичних джерел та робіт українських і закордонних вчених, зроблена спроба висвітлити Чигиринські походи, що, злившись із сірою стрічкою української Руїни, протягом тривалого часу залишалися поза увагою української історичної науки й освітлювалися головним чином російськими вченими. Ці походи, безперечно, заслуговують на те, щоб згадка про них жила в народній пам’яті.

Подробнее

Походи 1648 р. Богдана Хмельницького, та особливо його перемоги під Жовтими водами та Корсунем, створили умови для формування самостійної Української держави – Гетьманщини. Перемога під Зборовом примусила поляків підтвердити старовинні права українського козацтва і таким чином заклала підвалини української державності. Однак поразка під Берестечком і наступні тяжкі битви з польським коронним військом довели неможливість збереження Української держави тільки силами українців, що й призвело до рішення, яке було прийняте 8 січня 1654 року на Переяславській Раді, про підписання договору між Україною та Росією.

Подробнее