LITMIR.BIZ

Усі сучасники Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1648–1657) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя. Після смерті Богдана Хмельницького один із лідерів угруповання «старшин-державників», що не бажав ні підданства московського, ні підданства польського, ні підданства турецького чи шведського, а аж до своєї смерті прагнув творення самостійної Козацької держави. Іван Богун – мудрий полководець, відважний козак та легендарна особистість, яка прикрашає своєю могутньою постаттю сторінки історії України.

Подробнее

Відомі слова Євгена Сверстюка про те, що «Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України». Тієї України, яка вміє вистояти в лихоліттях і знову розправити крила. Одного з найвідданіших її співців теж не оминула лиха доля: жорстокі часи сталінських репресій, страхіття війни, жахливі умови існування. Та водночас юнак завважував дивосвіт рідної природи, всотував багатство народної творчості. Випробування не позбавили його щедрості душі, теплої усмішки. Йому було даровано аж надто коротке життя: він тільки виписувався, тільки починався – і залишив по собі спогад на всі часи поки світ промовлятиме: «Україна». Чому? Досить прочитати біографію Поета.

Подробнее

Чарівною квіткою України, «легендою за океаном» називають представницю української діаспори Квітку Цісик, незабутній голос якої пронизує до глибин душі, недарма ж бо весь американський шоу-бізнес захоплювався її неповторною манерою, адже з нею працювали Майкл Джексон, Вітні Г’юстон та інші світові зірки. Дивна, багато в чому трагічна доля випала маленькій симпатичній жінці, яку в 1998 році назвали найбільш упізнаваним голосом США: завдав болю ранній розрив із Батьківщиною, який Квітослава гоїла українськими піснями, а невиліковна хвороба привела за собою ранню смерть. Однак мрія усього життя чудової квітки, яка могла би стати окрасою будь-якої сцени, все-таки здійснилася. Далекий голос України досі лунає між нас і продовжує зігрівати серця та душі людей на всій планеті.

Подробнее

Соломія Крушельницька (1872–1952) – славетна українка, яка прославилася на весь світ завдяки своєму оперному співу, адже її сопрано справляло гіпнотичний ефект на слухачів. Народившись у селі Білявинці на Тернопільщині, вона вже за п’ять років після початку виступів домоглася загального визнання власного таланту і ще за життя отримала титул найвидатнішої співачки світу, звання вагнерівської примадонни ХХ століття». Співати на одній сцені з уродженкою маленького українського села вважали за велику честь імениті тогочасні виконавці. І хоча видатна українка володіла вісьмома мовами, багато подорожувала, але українські пісні завжди виконувала в оригіналі й ніколи не забувала про Батьківщину.

Подробнее

Українська Гетьманська держава за роки свого існування мала 17 гетьманів. Усі вони були носіями ідеї незалежної самостійної Української держави. Втіленню цієї ідеї в життя вони присвятили все своє життя, поставивши за мету вибороти звільнення українського народу від панування чужинців. Діяти цим гетьманам довелося в найскладніших, найтяжчих, іноді найтрагічніших для України історичних умовах. Дмитро Вишневецький прагнув звільнити південні українські степи від панування ханських орд, знищити турец ькі фортеці в пониззях Дніпра, а згодом і оволодіти Чорноморським узбережжям. Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа належали до тих постатей, чиїми іменами називають епохи. Окремі нариси в книжці присвячені Івану Виговському, Петру Дорошенку, Пилипу Орлику – видатним державним й політичним діячам, талановитим дипломатам. У книжці надається правдивий і об'єктивний життєпис цих, а також інших найвищих військових керівників українського козацтва.

Подробнее

«Николай Лысенко мог и вправду гордиться, что он «со времен деда-прадеда казак», что в его жилах нет ни капли неукраинской крови. По отцовской линии род Лысенков происходил из казацкой старшины, сведения о которой можно проследить с начала XVII века. Основателем рода, по семейному преданию, считается сподвижник Максима Кривоноса, легендарный казацкий гайдамацкий предводитель Вовгура[1] Лис, «происходивший от запорожцев, и был он хитер, как лис, и храбр, как волк». По преданию, Вовгура Лис наводил ужас на польское панство как накануне, так и во время схваток с польской шляхтой в годы Национально-освободительной войны украинского народа под предводительством Богдана Хмельницкого в середине XVII в. «Был под два метра ростом и трижды подряд обносил каменный жернов вокруг мельницы». Таким описанием попытался реконструировать образ прапрадеда Николая Лысенко украинский прозаик Иван Нечуй-Левицкий: „позже казаки прозвали Лысенка Вовгурой из-за его жестокого нрава, из-за пыток католиков, поляков и евреев во время восстания Хмельницкого, начавшегося в Украине. Лысенко уже был пожилой, но все еще здоровый и плечистый мужчина. Просмоленные черные кулаки лежали на коленях, как две колоды. Толстая дочерна загорелая шея была как будто бы высечена из дубины. Большая круглая голова возвышалась на шее как поставленный на колоду котел…“…»

Подробнее

Среди тех, кто продолжил реалистические традиции Ивана Котляревского, кто закладывал основы новой украинской литературы, почетное место принадлежит Петру Гулаку-Артемовскому (1790–1865). Он писал романтические баллады, стихотворные и прозаические послания, стихи на бытовые темы, однако прославился в первую очередь как баснописец-новатор. Используя сокровища украинского фольклора, его юмор, художественные методы, разговорную речь простых людей, поэт создал и расширил жанр басни и поговорки, использовав, по сути, все его основные разновидности – от басни-сказки Ж. де Лафонтена и И. Хемницера до классической басни И. Крылова.

Подробнее

Павел Григорьевич Тычина (1891–1967) вошел в историю нашей культуры как поэт-новатор, романтик, автор непревзойденных «Солнечных кларнетов», переводчик, ученый, музыкант, художник. Он обогатил украинский язык более чем 1500 неологизмами, которые внесены в современные словари. Научил чувствовать в поэзии музыку и мыслить образами, говорил со Вселенной языком родной украинской земли. И в то же время он был человеком, о котором Василий Стус написал: «Феномен Тычины – феномен эпохи. Его судьба свидетельствует: поэт жил во время, которое превратило гения в шута. И поэт согласился на эту роль… став шутом при дворе кровавого короля…»

Подробнее

Павло Григорович Тичина (1891—1967) увійшов в історію нашої культури як поет-новатор, романтик, співець Весни, автор неперевершених «Сонячних кларнетів», перекладач, богослов, науковець, музикант, художник. Він збагатив українську мову понад 1500 неологізмами, які внесені до сучасних словників. Навчив відчувати в поезії музику та мислити образами, говорив до Всесвіту мовою рідної української землі. І водночас він був людиною, про яку Василь Стус написав: «Феномен Тичини – феномен доби. Його доля свідчитиме: поет жив у час, що заправив генія на роль блазня. І поет погодився на цю роль… ставши блазнем при дворі кривавого короля…».

Подробнее