Аліса в Задзеркаллі - Льюис Кэрролл Шкільна бібліотека української та світової літератури

Скачать книгу

знаю, що б ТОБІ припало до смаку! – доброзичливо мовила Королева і дістала з кишені маленьку коробочку. – Скуштуєш печива?

      Аліса подумала, що буде неввічливо сказати: «Ні», хоча це було зовсім не те, чого їй хотілося. Тож вона взяла печиво і прожувала його якнайстаранніше: печиво було ДУЖЕ сухе, й Аліса подумала, що ніколи в усьому своєму житті не була така близька до того, щоб удавитися на смерть.

      – Поки ти освіжаєшся, – сказала Королева, – я познімаю мірки.

      І вона витягла з кишені стрічку, розділену на дюйми, та почала міряти землю й забивати невеличкі кілки там і тут.

      – Наприкінці двох ярдів, – сказала вона, забиваючи кілка, щоб позначити відстань, – я видам тобі інструкції… хочеш іще печива?

      – Ні, дякую, – відповіла Аліса. – Мені й одного трохи не виявилося забагато.

      – Спрагу вгамовано, я сподіваюсь? – спитала Королева.

      Аліса не знала, що на це відповісти, та, на щастя, Королева не чекала на відповідь, а продовжила:

      – Наприкніці ТРЬОХ ярдів я повторю свої інструкції… раптом ти їх забула. Наприкінці ЧОТИРЬОХ я попрощаюся. А наприкінці П’ЯТЬОХ я піду!

      На цей момент Королева застромила в землю всі кілочки, які мала, й Аліса з цікавістю дивилася, як та повернулася до дерева, а потім повільно пішла уздовж рядка.

      Біля двоярдового кілка Королева повернулася і сказала:

      – Як ти знаєш, Пішак проходить два квадрати за перший хід. Тому ти ДУЖЕ швидко проминеш Третій Квадрат… думаю, залізницею… і не встигнеш оком змигнути, як опинишся в Четвертому Квадраті. Що ж, цей квадрат належить Женчичку та Бренчичку… в П’ятому Квадраті майже сама лишень вода… Шостий займає Бовтун-Товстун… Але ти не робиш зауважень?

      – Я… я не знала, що маю робити зауваження… донині, – затинаючись, пролепетала Аліса.

      – Ти б МАЛА зауважити: «Це напрочуд мило з вашого боку – розповісти мені все це»… Ну то гаразд, будемо вважати, що це сказано… Сьомий Квадрат весь укритий лісом… втім, один із Лицарів покаже тобі дорогу… А у Восьмому ми обоє будемо Королевами й будемо бенкетувати та веселитися!

      Аліса скочила і зробила реверанс, а тоді сіла знову.

      Біля наступного кілка Королева знову повернулася. Цього разу вона сказала:

      – Говори французькою, якщо не можеш подумати про річ англійською… розвертай носки назовні при ході… і не забувай, хто ти є!

      Зараз вона не дочекалася, поки Аліса зробить реверанс, а швидко пішла до наступного кілка, де повернулася лише на мить, щоб сказати: «Бувай», – і поквапилася до останнього кілочка.

      Як це сталося, Аліса так і не зрозуміла, але коли Королева підійшла до останнього кілка, вона зникла. Чи то вона розчинилася в повітрі, чи прудко побігла до лісу («А вона може бігати ДУЖЕ прудко!» – подумала Аліса), гадати було марно, але вона справді зникла, й дівчинці згадалося, що вона тепер Пішак і що скоро і їй буде час вирушати.

      Розділ III

      Задзеркальні комахи

      Звісно, найперше належало докладно оглянути місцину, якою доведеться мандрувати. «Дуже схоже

Скачать книгу