Скачать книгу

американець в Україну, гуляє берегом Дніпра, підходить до рибалки, стоїть довгенько, дивиться на мертвий поплавок. Потім, підбираючи слова, запитує:

      – Що… ця… як його… риба не… кусається?

      – Ні! Її навіть погладити можна.

      – Купи у мене собаку, – каже один мисливець іншому.

      – Так він же у тебе нічого не бачить!

      – А що, він у тебе вишиватиме?

      Кожного дня зранку в магазин заходить такий собі чоловічок і бере ящик горілки. Заходить він у неділю. Продавець:

      – Як завжди, ящик горілки?

      – Ні, сьогодні три. Ми на риболовлю їдемо.

      – Ганю, не буди в мені звіра!

      – Ой, не боюся я твого зайця!

      Два риболови діляться секретами:

      – Слухай, – каже один, – у меня є гарна прикмета. Коли я вранці іду з дому на риболовлю, я дивлюся, як спить дружина: якщо на правом боці, то я закидаю праворуч, зліва – ліворуч, якщо на животі – прямо перед собою.

      – А якщо вона спить на спині?

      – Ну… в такі дні я рибу не ловлю.

      Заблукав мисливець в пустелі, втомився, вибився з сил, ледве повзе. Раптом бачить – глек. Ну, думає, хоч води нап’юся. Відкриває, а звідти – джин:

      – Що тобі, повелителю?

      – Додому хочу!

      Джин бере мисливця за руку:

      – Ходімо!

      – Я хочу якнайшвидше!

      – Ну, тоді біжімо!

      – Микито, ходімо увечері по рибу!

      – Ні, не піду.

      – А що так?

      – А мені Ганя вдома пити дозволила.

      – Опанасе, що у лісі на полюванні головне?

      – Туалетний папір. Особливо у хвойному…

      – Микито, ой сон страшний мені приснився!

      – Ну?

      – Ніби йдемо ми на річку, а я рюкзак впустив і пляшка розбилася!

      – Ти що?! Та, що я тобі дав?

      – Ні. Та, що я купив.

      – Фу! На серці легше стало…

      – Опанасе, я ще до нашого весілля, давно, була з Івановим на охоті…

      – Що? З Івановим? На охоті! Та він же навіть стріляти не вміє! Він зайця від кабана не відрізняє! Він і в слона промаже! Який з нього мисливець?!

      – Ну, не знаю… Але йому завжди «охота»!…

      Опанас і Микита повертаються з риболовлі:

      – Опанасе, ходімо до мене, вип’ємо!

      Пішли. Микита відчиняє двері, йдуть на кухню тихенько, щоб не розбудити Ганю. Раптом Опанас каже:

      – Микито, здається, з твоєю Ганею якийсь мужик лежить!

      – Тихо!… Не розбуди!… На трьох не вистачить!…

      – Який у Панька добрий мисливський пес! Панько лізе за качкою в болото – він нікого до рушниці не підпустить! Навіть Панька не підпустить, поки качку не з’їсть!

      – Микито, ти вже годину бродиш під берегом…

      – Та, вершу вчора поставив!

      – А позначив?

      – Та, навпроти неї баби Марини коза паслася…

      Завзятий мисливець у дверях корчми зіткнувся з місцевим лікарем:

      – Знаєте, шановний, що я сьогодні підстрелив? – Знаю. Я його вже перев’язав.

      Опанас

Скачать книгу