LITMIR.BIZ

Скачать книгу

отож дуже швидко довкола крамниці з люстерками зібралася численна юрба. Дехто ще посміювався й пробував жартувати, хтось недовірливо перемовлявся, але багатьох уже пойняло гарячкове хвилювання – розпашілі й спітнілі, вони підбігали з палкими очима, їхні обличчя покривили жадоба й тривога, бо всі боялися, що джерело чудес вичерпається швидше, ніж надійде їх черга. Хлопчаки бажали собі солодощі, самостріли, собак, мішки горіхів, книжки, кеглі.

      Щасливі дівчата поверталися додому в нових сукнях, стрічках, рукавичках і з парасольками. А той десятирічний хлопчак, який втік від бабусі й посеред веселої ярмаркової метушні зовсім було втратив глузд, дзвінким голосом побажав собі живого коника, до того ж неодмінно вороної масті – і тут же за його спиною почулося іржання, і вороний жеребчик довірливо тицьнув мордою у його плече.

      Слідом крізь сп’янілу від чудес юрбу протиснувся підстаркуватий нетяга з ціпком у руці. Трусячись, він вийшов уперед, але від хвилювання довго не міг вимовити жодного слова.

      – Я… – затинаючись почав він, – Я хо-тів би дві сотні…

      Незнайомець допитливо подивився на нього, дістав із кишені гаманець й показав його збудженому чоловічкові.

      – Стривайте! – проказав він. – А чи не ви загубили цей гаманець? Там лежить півталерова монета.

      – Так, це мій гаманець! – вигукнув нетяга.

      – Хочете його отримати назад?

      – Так-так, віддайте!

      Гаманець-то він отримав, але бажання витратив намарно і, збагнувши це, від люті він замахнувся ціпком на незнайомця, але не влучив, тільки дзеркало розбив. Дзуски ще дзенькотіли, а крамар уже стояв поруч, вимагаючи оплати, – нетяга змушений був заплатити.

      Тепер уперед виступив багатий домовласник і побажав не мало й не багато, як новий дах для свого будинку. Глянь, а в провулку враз уже виблискує дах із новенької черепиці й зі свіжовибіленими димарями. Юрба знову захвилювалася, бажання зростали, і невдовзі один чоловік не посоромився і з усієї скромності випросив новий чотириповерховий будинок на ринковій площі, а через чверть години він уже виглядав із віконця, милуючись ярмарком.

      Правду кажучи, ярмарку вже не було: все місто, немов річка з джерела, розпливалося від одного місця – крамниці з люстерками, де стояв незнайомець і де можна було загадати заповітне бажання. Щоразу юрба вибухала сміхом, криками захоплення й заздрості, а коли маленький голодний хлопчик забажав усього-на-всього шапку слив, то якийсь інший чоловік – не такий вибагливий – наповнив шапку дзвінкими талерами. Затим бурю захоплення заслужила товстуля – дружина торговця, яка захотіла позбутися зобу. Тут-то, однак, і з’ясувалося, на що здатні злоба й заздрість. Оскільки її власний чоловік, із яким вона не ладила і який щойно посварився з нею, використав своє бажання, – а воно ж могло озолотити його! – на те, щоб повернути дружині її попередній вигляд. Приклад усе ж було зроблено: привели багатьох хворих і знедолених, і юрба знову зашваркотіла, коли кульгаві затанцювали, а сліпі зі сльозами на очах замилувалися світлим

Скачать книгу