ТОП просматриваемых книг сайта:
Останній потяг до Стамбула. Айше Кулин
Читать онлайн.Название Останній потяг до Стамбула
Год выпуска 2002
isbn 9786171275225
Автор произведения Айше Кулин
Жанр Современная зарубежная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– А хто король?
– Мамо, в ній немає короля. Коли помер Генріх Восьмий, там така катавасія зчинилася… П’єса про суперництво між двома жінками, які боролися за англійський трон. Муалла грає Марію Стюарт, а Рафо – лорда Сеймура. Звісно, є й інші ролі: священики, лорди і тому подібне. Будь ласка, мамо, можна я запрошу акторів на чай на наступному тижні? Будь ласка, не відмовляйте!
– Запросиш лише дівчат.
– Мамо, ну справді, як ми репетируватимемо тільки з дівчатами? Хто гратиме чоловічі ролі?
– Боже, а що мені робити з твоїм батьком? Ти знаєш, що він про все це думає. Знаєш, через що я пройшла, аби вмовити його відпустити тебе на вечірки.
– Про що ви? Ви ніколи не відпускаєте мене на вечірки.
– Але, люба, тобі ще навіть вісімнадцяти не випов нилося.
– Не хвилюйтеся, мамо, я не захочу ходити по вечірках, коли мені буде вісімнадцять. Я кажу так, щоб подражнити сестру.
– І чому це ти не захочеш іти?
– Гадаєте, я не знаю, чому дівчата ходять на вечірки? Тому що хочуть знайти собі чоловіка!
– І з чого ти це взяла?
– Чула, як Сабіха розмовляла про це з подругами. Схоже, усі вони прагнуть того самого, в усіх одне в голові.
– І що тут такого, можна поцікавитися? Ясна річ, на такі вечірки запрошують гарних, добре освічених юнаків. Усі вони володіють кількома мовами і поводяться бездоганно. Крім того, ці вечірки завжди відбуваються у будинках, де за всім, що відбувається, приглядають старші.
– Знаю, і саме це мене дратує. Матері організовують ці вечірки, аби обрати підхожих чоловіків для своїх доньок.
– Ну і що тут такого? Що поганого, коли мати хоче, аби у її доньки був вигідний шлюб?
– Що ж, отакого я точно не хочу!
– Тоді все гаразд, як на мене. Ми з батьком тобі не допомагатимемо. Можеш покластися на старосвітський метод, як і я колись. Побачимо, як ти відреагуєш, коли у наші двері постукає сваха.
– Боже збав, я взагалі не те мала на увазі.
– Авжеж, я й не уявляю, що ти цьому зраділа б.
– Ніколи! Я краще помру.
– Я так не думаю, але… Але чого ж ти сердишся?
– Я й сама не знаю. Просто дивно, що пристойних юнаків і милих дівчат зганяють докупи, аби вони… Ой… Здаюся… Не можу пояснити.
– Можливо, ти зможеш пояснити, як саме ти шукатимеш підхожого юнака, що стане твоїм чоловіком? Їх часом не на базарі знаходять?
– Єдине знаю напевне – я сама знайду собі чоловіка. Не хочу шукати когось на конкурсі, організованому зацікавленими матінками.
– Просто чудово! Ти говориш як дитина, якою, власне, і є. Що хтось у твоєму віці може знати про вибір чоловіка? Досить про це, краще продовжуй вчити свою роль.
Щойно мати вийшла з кімнати, Сельва покликала її: – Мамо, зачекайте! То що з репетицією на наступному тижні? Дозвольте мені запросити принаймні одного хлопця, лише того, у якого головна роль.
– І що це за зірка?
– Рафо.