ТОП просматриваемых книг сайта:
Останній потяг до Стамбула. Айше Кулин
Читать онлайн.Название Останній потяг до Стамбула
Год выпуска 2002
isbn 9786171275225
Автор произведения Айше Кулин
Жанр Современная зарубежная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Дівчина зрозуміла, що передала куті меду.
– Пробачте, мамо.
Сабіха віддала плаща Кальфі й поспішила просто до своєї кімнати. Вона впала на ліжко, склала руки під підборіддям і замріяними очима вдивлялася у щось невидиме.
Мати зайшла до кімнати слідом за нею.
– Боже, ти ж зіпсуєш своє вихідне плаття! Не слід лежати у цій милій шовковій сукні. Ну ж бо, не змушуй нас угадувати. Хто там був? Як усе минуло?
– Ой, мамо, все було чудово. Там був юнак, що зветься Маджит. Кажуть, він – небіж Неджмійо-ханим. Навчався у Парижі й працює у міністерстві закордонних справ.
Він чудовий, тобто надзвичайно вродливий.
– І?
– Ну, важко сказати… Він танцював із Неджлою, та більшість часу провів за розмовами зі мною. Здається, він дуже зацікавився мною.
– Хіба я не казала тобі, що ти будеш там найгарнішою? – перебила її Сельва.
– Інші дівчата теж були досить милі, та більшість часу він провів зі мною.
– А інші? Хто ще там був?
– Дай подумаю… Ну, наприклад, брат Неджли, Бурхан.
– А він? Чим займається?
– Хто?
– Той Бурхан.
– А! Я й не знаю. Він розповідав мені, та я не пам’ятаю.
– Бачу. Здається, ти надто захопилася тим Маджитом. Треба дізнатися про нього більше перед тим, як це зайде надто далеко.
– Немає чого дізнаватися. Я ж розповіла вам, мамо.
– Краще зніми сукню, поки ти остаточно її не зіпсувала. Твій тато от-от прийде додому, – сказала Леман-ханим, виходячи з кімнати.
Сельва спостерігала, як Сабіха роздягається. Вона замилувалася сестрою, коли та зняла одяг і розглядала себе у дзеркалі.
– Ти й справді закохалася, Сабіхо?
– Не думаю. Хіба можна закохатися за один день? Та він і справді надзвичайно привабливий!
– Я запитала матір, чи можна запросити кількох друзів зі школи на наступному тижні. Чому б і його не запросити?
– З усіма тими дівчатами? Ти, мабуть, жартуєш. Він знудиться до смерті.
Дівчина не надто хотіла, щоб Маджит познайомився із Сельвою. Зрештою, вона була вища на зріст, а може, й вродливіша за Сабіху.
– Я і Рафо запросила.
– Ти про того хлопця-єврея?
– Так, про того єврея, – сказала Сельва, передражнюючи сестру.
– Не задирайся. Хіба я брешу? Він же єврей, хіба ні?
– Так, але він відрізняється від інших. Він набагато розумніший, у нього гарні манери, і він дуже зрілий…
– Можеш не продовжувати. Побережи дихання. Як би там не було, це неможлива ситуація.
– Неможлива? Хіба можна бути друзями, лише маючи на увазі шлюб? Ти про це?
– Життя надто коротке, Сельво. Як часто батько говорив із нами про цінність часу? Час не можна марнувати.
– Якщо життя таке коротке, хіба це не зайва причина взяти від нього все можливе? Жити так, як ми хочемо?
– Тобто Рафо – це те, що ти хочеш?
Сельва не відповіла.
– Рафо… – продовжувала Сабіха. – Він таки джентльмен, не заперечуватиму. З іншого боку, якщо