ТОП просматриваемых книг сайта:
Визначні роки. Від 20 до 30. Вмикай на повну та досягай максимуму. Мэг Джей
Читать онлайн.Название Визначні роки. Від 20 до 30. Вмикай на повну та досягай максимуму
Год выпуска 2012
isbn 9786171275492
Автор произведения Мэг Джей
Жанр Общая психология
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
У своєму кабінеті я бачила, як це відбувається.
Велика економічна криза з тривалими наслідками викликала в цієї молоді почуття дезорієнтованості та спустошеності. Двадцяти-тридцятирічні мають кращу освіту, ніж їхні попередники, але вони рідше знаходять роботу після коледжу. Багато робочих місць для початківців передали за кордон в аутсорсинг, і це ускладнило молоді працевлаштування вдома[13]. За спадної економіки і зростання чисельності населення безробіття протягом кількох десятиріч сягло найвищого рівня[14]. Першим робочим місцем стає неоплачувана інтернатура[15]. Приблизно чверть цієї молоді не має роботи, а ще чверть працює на умовах часткової зайнятості[16]. З поправкою на інфляцію молодь від двадцяти до тридцяти років на оплачуваній роботі заробляє менше, ніж ровесники в 1970-х роках[17].
Оскільки короткочасна робота замінила тривалу зайнятість, молоді люди після двадцяти не затримуються на одному місці: лише до тридцяти років вони встигають змінити кілька місць роботи. Третина в цьому віці змінює місце проживання, залишаючи рідних і друзів, утрачаючи послідовність кар’єрних резюме і розпорошуючи свою енергію[18]. Кожний восьмий повертається додому до матері й тата, частково через зменшення зарплатні й збільшення заборгованості за оплату навчання: протягом останніх десяти років кількість студентів, у яких ця заборгованість перевищує 40 000 доларів, збільшилася вдесятеро[19].
Складається враження, що всі хочуть залишатися двадцятирічними, за винятком тих, кому дійсно минуло двадцять. Твердження, що «тридцять – це нові двадцять», починає викликати нову реакцію: «Боже, сподіваюся, що це не так».
Я щодня працюю з молоддю, яка почувається обдуреною, бо не справдилися сподівання стосовно того, що цей період буде найкращим у житті. Люди гадають, буцім сеанси психотерапії з тими, кому за двадцять, полягають у вислуховуванні розповідей про пригоди й невдачі безтурботних юнаків та дівчат, і частково це справді так. Але за зачиненими дверима мої клієнти розповідають про тривожні речі:
• У мене таке відчуття, немовби я посеред океану. Ніби можу плисти в будь-якому напрямку, але землі ніде не видно, і я не знаю, куди рухатися.
• Маю таке відчуття, що треба й далі наважуватися на випадкові зв’язки і дивитися, що з того вийде.
• Я не знала, що щодня плакатиму в убиральні на роботі.
• Від двадцяти до тридцяти років час сприймається зовсім по-іншому. Попереду вдосталь часу, і повинно статися багато цікавого.
• Моїй сестрі вже 35, а вона
Щодо проблем постмодернової економіки та її наслідків див.: Richard Sennett “The New Political Economy and Its Culture” у вид.: The Hedgehog Review 12 (2000): 55–71.
Поточну статистику див. на сайті Бюро статистики праці: http://www.bls.gov/cps.
Про конкуренцію в неоплачуваній інтернатурі див.: Gerry Shih “Unpaid Work, But They Pay for Privilege” у вид.: New York Times, August 8, 2009.
Останні дані про цю категорію молоді див.: The Pew Research Center 2010 report “Millennials: Confident. Connected. Open to Change”, http://pewresearch.org/millennials.
Крім праць П’ю, є ще одне джерело поточної інформації про молодь від двадцяти до тридцяти років у США, див.: The Network on Transitions to Adulthood, www.transitions2adulthood.com.
Див. перший розділ у книжці Jeffrey Jensen Arnett “Emerging Adulthood: The Winding Road from the Late Teens through the Twenties” (New York: Oxford University Press, 2004).
Див.: The Project on Student Debt, http://projectonstudentdebt.org.