LITMIR.BIZ

Скачать книгу

насамперед дбатимуть про німців. Про інших мають піклуватися вони самі. Тому ми, українці, вирішили створити своєрідний комітет допомоги собі самим. Тобі, Маріє, якщо ти захочеш, також знайдеться у ньому місце. Роботи вистачить всім!

      – Я згодна! – з готовністю сказала дівчина. – Що робити?

      Іван Горбачевський усміхнувся.

      – Не сьогодні! Всі ми маємо відійти від сумної звістки. Хоч тобі й не дуже хочеться, все ж залишся тут! Я прийду до тебе ще увечері. Може, ти не маєш грошей?

      – Та ні, не хвилюйтесь! У нас… у мене ще залишилось! – відповіла Марія.

      На цьому попрощалися. Коли чоловіки пішли, Марія підійшла до вікна і довго дивилася на схід. Десь там, за Карпатами, щоразу міняючи місце перебування, був її Левко. Можна було на пальцях обох рук перерахувати дні, коли вони були разом; і найщасливішими для неї – хоч як і неприродно це звучить – були ті п’ять днів, коли Левко повернувся з Італійського фронту поранений в руку. Тоді вони гуляли Віднем, і Марія ловила заздрісні погляди столичних панянок. Вона була щаслива від того, що Левко її і ніхто його у неї не відбере. За нього дівчина буде битися, хоч і відчувала, що битися не доведеться: Левко Вовк остаточно зробив свій вибір ще того пам’ятного літнього дня шістнадцятого року, коли заблукав у незнайомому йому місті.

      Дівчина погано розбиралася у політичних подіях, які вихором закрутили стомлену чотирирічною війною Європу. Більше про це знав професор Ревуцький, але те, що настали важкі для всіх часи, знала. Знала вона, що Левко зараз біля колишнього ерцгерцога Вільгельма і що на нього певні кола в Україні і тут, у Відні, покладають великі сподівання щодо майбутнього.

      Але зараз Левко далеко, і надіятися можна лише на себе. Бо надія – це єдине, що у неї залишилося.

      Несподівано для себе Марія вирішила, що дочку, якщо та у неї народиться, обов’язково назве Надією. Щоправда, як це звучатиме по-німецьки, на разі не знала.

      4

      Волею українського народу утворилася на українських землях Австро-Угорської монархії Українська Держава. Найвищою державною властю Української Держави є Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обняла владу в столичнім місті Львові і на цілій території Української Держави.

З відозви Української Національної Ради до населення міста Львова.1 листопада 1918 року

      Коли у кімнату зайшли Дмитро Вітовський та Любомир Огоновський, великий маятниковий годинник у кутку показував сьому годину вечора. Присутні у кімнаті військові повернули до них голови, а Вітовський не спішив поділитися з ними новинами. Вони з Огоновським розстібнули шинелі і разом з «мазепинками» повісили їх на вішак. Одночасно підійшли до столу, на якому була розстелена мапа Львова.

      – Щойно Українська Національна Рада згодилася на негайне збройне захоплення влади у Львові, – повідомив він.

      Навколо столу почулося полегшене зітхання.

      – Хоч Рада і дала нам дозвіл на дії, котрі ми збиралися робити і без цього дозволу, тим не менше це не знімає з нас відповідальності, –

Скачать книгу