Чотири шаблі - Юрій Яновський Шкільна бібліотека української та світової літератури

Скачать книгу

у нас в шахті жив цап. Їв він у стайні біля коней – стайня глибоко під землею була, спав по забоях і так наловчився звертати з дороги коногонам, що ми його прозвали «шахтарем». Ходив він тільки рейками, і часто в темряві цокотіли його копитця по залізних шпалах. Певно, він почував себе вагоном, бо переступити через дошку, коли вона лежала впоперек, не міг. Він завше терпляче чекав, доки коногони приймали перечепу.

      – Цікаво, – закінчив Шахай, коли ешелон раптом пішов назад і за ним побігли ті, що не встигли сісти, – чи Марченко не проспить цього ешелону? Нас тут усього троє, а в нього ж там аж одинадцятеро – всі надійні та вірні. Коли не проспить – йому буде багата пожива.

      Галат скочив на ноги, став шпурляти грудками вслід ешелонові і протанцював халяндри. Потім всі троє пішли по шпалах додому.

      – Поїхали! – закричав Галат. – А ми, як переможці, підемо пішки верстов із тридцять! Звоювати – звоювали, та до рук не попало. Заспіваймо, чи що?

      І він почав:

                              Гей, хвалився та козак Швачка,

                              Під Білую Церкву ідучи:

                              Гей, будем брати, та китайку драти,

                              Та в онучах топтати!

      Потім підморгнув Остюкові й Шахаєві і заспівав зовсім весело:

                              Гей, казав єси козак Бондаренко,

                              А що славонька буде:

                              Гей, будем брати, та поли драти,

                              Та плечі латати!

      На пісках росте вощанка менша; на воді – конюшина біла, ситник ясноплодий, осока; на скелях – перстач альпійський, шеломниця хмелювата, нечуй-вітер, тонконіг і миколайчики; на степах – чистотіл, чебрець, деревій голий, ковила, хизується грудниця жовта, щириця, серпій променястий та любочки осінні, похитується зміячка – жовта, як кульбаба, тільки висока, головатень степовий; а слава людська росте з єдності та відваги!

                ДРУГА ПІСНЯГолос:

      Підібрано до рей і збито паруси,

      Чекає вся команда аборда́жу.

      На марсі варта дивиться у синь,

      Зіперлась ліктями на снасті ла́жі.

      Над парусами – мак небесних карт,

      Гойдає реї рівний бриз-бродяга.

      Серед навах, мушкетів і бомбард

      Пере́д веде гнучка толедська шпага.

      Три шаблі, як сторожа трьох сторін,

      І шпага, що замкне крицеве коло, —

      На всіх морях, на крилах бригантин

      Розносять перемогу суходолу.

      Три шаблі не погнуться й не впадуть,

      У серце враже буде шпаги за́мір.

      Коли повстане раптом, як редут,

      Ворожий бриг із моря перед нами.

      Готуй гаки: лягає бриг у дрейф!

      На аборда́ж, брати! Гори, кора́бле!

Хор:

      Ми стаємо плечима до плечей, —

      І на чотири боки ша́блі!

      Ничипір Марченко, котрого судив трибунал за самовільні

Скачать книгу