Наш творчий мозок - Дік Свааб

Скачать книгу

мистецтва Пеґґі Ґуґґенгейм якось подзвонила в його двері, він, відчинивши, повідомив: «Художника немає вдома».

      Мисливство

      Наступна тематична царина печерного мистецтва – тварини, які слугували поживою. У печерах Сулавесі в Індонезії 30 000 років тому зобразили бабірус. Кроманьйонець у Франції малював тих тварин, які в його часи мігрували вкритою глетчерами Європою. З численних кісток того часу можна зробити висновок, що Homo sapiens віддавав перевагу полюванню на північних оленів. Навіть попри те, що в деяких печерах знайшли зображення сцен полювання, серед доісторичних малюнків є зображення й тих тварин, на яких не полювали. Тоді виникає запитання, чому ж їх тоді зображували. Багато тварин у печері Ласко намальовані у так званій «викривленій» перспективі: частину їхньої голови зображено збоку, а іншу частину – спереду. Як тут не згадати Пікассо, який особисто відвідав ту печеру 1940 року, сказавши: «З того часу ми не вигадали нічого нового».

      У доісторичному печерному мистецтві в Дордоні люди, вочевидь, не були улюбленим сюжетом. Їх зображували рідко, а тих декілька малюнків та гравюр, де їх все ж таки можна побачити, не відрізняються від зображень тварин особливим мистецьким умінням. Єдине зображення людини в Ласко – на віддалі від решти малюнків, сховане в ніші й виконане напрочуд недбало. А втім, там зображено маленького чоловічка з головою птаха, якого вбиває поранений бізон, – напевне, це якесь попередження для мисливців. У печері Руффіньяк можна побачити заховані в ніші зображення людських голів, які нагадують радше карикатури. У печері Куньяк є грубо намальована фігура людини, пронизана численними списами, – уже тоді люди вбивали одне одного. Виняток становить досить чітка постать людини, вирізана у скелі в печері Сен-Сірк 17 000 років тому. Сьогодні цю фігуру називають «чарівником». Одразу впадає в око великий фалос, однак, як на мене, то при ерекції вже занадто говорити одразу ж про чаклунство.

      У печері Абрі-Пато можна розгледіти жіночий силует, вигравіюваний у скелі доволі-таки схематично. Я б не назвав цю роботу мистецтвом, однак виникає запитання: навіщо кроманьйонці малювали та вишкрібали всі ці зображення в печерах, до яких нерідко треба було повзти, а працювати доводилося, лежачи на спині? Чому вони зображали лише тварин, а не людей, або чому ніколи не малювали середовище, в якому проживали? У доісторичних печерах Дордоні немає жодного зображення гори, рослини чи дерева. На жаль, під час вивчення прадавньої історії на такі запитання неможливо отримати задовільні відповіді.

      Мамонт і гірські козли в печері Руффіньяк (вік – 13 000 років). Нанесені один раз штрихи більше не змінюються. Ці тварини з першого разу були зображені детально й точно. Можна навіть розгледіти Opericulum ani – маленький клапан, яким мамонт міг закривати свій анус, що мало практичне значення під час холоду на глетчерах

      Наскельний малюнок. Ласко, 15 000—10 000 роки до н. е. Поранений бізон

Скачать книгу