LITMIR.BIZ

Скачать книгу

які брали участь в експерименті, вона поставила завдання скласти фігурки з певної кількості сірників. Підлітки швидше вирішували завдання в порівнянні з дорослими, – і все це через «ага-прозріння». Для опрацювання цього завдання вирішальне значення має фронтальна кора. У дорослих вона має у розпорядженні обкатані шляхи, які швидко функціонують для вирішення конкретних проблем. У молодих людей таких об’їжджених трас немає, тому їм важче щось планувати. Однак для творчих завдань вони можуть використовувати свою префронтальну кору з усіма її невикористаними можливостями, тому швидше знаходять нові ідеї.

      Інша ознака періоду дорослішання – відсутність зв’язку між префронтальною корою, відповідальною за планування, та nucleus accumbens (прилеглим ядром), центром нагороди. Зв’язка між корою та мигдалиною теж іще сформована не до кінця. Стимуляція мигдалини важлива для ухвалення ризикованих рішень. До серйозної оцінки небезпеки належить також залучення страху. Однак зі страхом у підлітків проблем небагато.

      Завдання, які базуються на Theory of Mind та mentalizing, тобто вимагають роздумів над іншими або над самим собою, активують у молодих людей скронево-парієтальний перехід і префронтальну кору. Під час фази між дорослішанням і дорослим віком зменшується активність у медіальній префронтальній корі та водночас покращується успішність, яка стосується вирішення подібних завдань. У віці від 14 до 24 років у мозку відбувається ще дуже багато структурних змін, для яких важливі також статеві відмінності. Префронтальна кора збільшується в розмірі до 24-го року життя. Деякі структури мозку та їхні функції формуються досить пізно, тож мозок вісімнадцятирічного, на відміну від того, яким його називає законодавець, ще далеко не «дорослий». Отже, відправляти вісімнадцятирічних солдатів у місця воєнних дій – безвідповідально.

      6. Вибір партнера

      Моногамне парування

      Стабільні моногамні гетеросексуальні стосунки можна, звісно ж, розцінювати по-різному. «Бігамія – це коли на одну жінку забагато. Моногамія – також», – вважав Оскар Вайльд (1854–1900). З погляду його гомосексуальної орієнтації, усе цілком зрозуміло. Заразом моногамний вибір партнера в людей – це перевірений процес, який виник ще десь 3,5 млн років тому. Уже попередник людини, Australopithecus africanus, мав би, у принципі, бути моногамним. Закоханість – це універсальна подія, покладена в основу тривалих, переважно моногамних стосунків. Вона обіцяє великі еволюційні переваги як здоров’ю батьків, так і шансам на виживання їхніх дітей. Та обставина, що рівень тестостерону в чоловіків під час тривалих стосунків спадає, особливо, коли вони стають батьками і приділяють багато часу дітям, сприяє збереженню тривалих стосунків, а також посилює емпатію до дітей.

      Едвард Мунк. Поцілунок IV (1902)

      Для захисту сім’ї існують різноманітні моральні конструкції, наприклад, «зрада». Однак це під великим питанням, якщо взяти до уваги еволюційну

Скачать книгу