ТОП просматриваемых книг сайта:
Воно (кінообкладинка). Стивен Кинг
Читать онлайн.Название Воно (кінообкладинка)
Год выпуска 0
isbn 978-617-12-6606-3
Автор произведения Стивен Кинг
Жанр Ужасы и Мистика
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Я міг би гарцювати таке родео всю ніч.
– Містере Генском, мені хотілося б, щоб ви цього більше не робили, – нервово промовив Рікі Лі.
До офіціантської стійки підійшла зі своєю тацею Енні й замовила два «Міллера». Рікі наточив пиво й подав їй кухлі. Власні ноги йому вчувалися ватяними.
– Рікі Лі, з містером Генскомом усе гаразд? – запитала Енні. Вона дивилася повз бармена, і він обернувся, щоб простежити за її поглядом. Там містер Генском перехилився через шинквас і акуратно вибирав лимонні скибки з фруктовниці, де Рікі Лі тримав гарніри для напоїв.
– Не знаю, – відповів він. – Гадаю, що ні.
– Ну тоді витягни великого пальця зі свого гузна й роби щось.
Енні, як і більшість жінок, була небайдужа до Бена Генскома.
– Я не знаю. Мій тато завше казав, якщо людина при здоровому глузді…
– Твій татко не мав навіть того мозку, що його Бог подарував ховраху, – сказала Енні. – Викинь із голови свого тата. Ти мусиш покласти цьому край, Рікі Лі. Він же себе вб’є.
Отримавши такий наказ до дії, Рікі Лі пішов знову туди, де сидів Бен Генском.
– Містере Генском, я дійсно думаю, що вам уже до…
Генском закинув назад голову. Причавив. Цього разу він буквально внюхав лимонний сік, наче той був кокаїном. І ковтнув віскі, наче то була вода. Потім він подивився на Рікі Лі. Потім він серйозно подивився на Рікі Лі.
– Бом-бім, я побачив люду повний дім, і вся зграя топче мій килим117, – проспівав він і розсміявся. Віскі у кухлі залишилось хіба що на два дюйми.
– Цього вже досить, – сказав Рікі Лі й потягнувся по кухоль.
Генском делікатно відсунув його подалі від бармена.
– Гірше вже не буде, Рікі Лі, – промовив він. – Гірше вже не буде, друже.
– Містере Генском, я вас прошу…
– У мене є дещо для ваших діток, Рікі Лі. Чорт забирай, а я ж про це мало не забув!
На Бені був вилинялий джинсовий жилет, і тепер він видобув щось із його кишені. Рікі Лі почув приглушене дзеленькання.
– Мій тато помер, коли мені було чотири роки, – сказав Генском. Язик у нього зовсім не заплітався. – Залишив нам купу боргів і оце. Я хочу, щоб вони дісталися вашим дітям, Рікі Лі.
Він виклав на шинквас три срібних «колісних» долари118, де вони заблищали в м’якому освітленні. У Рікі Лі сперло дух.
– Містере Генском, це вельми люб’язно, але я не зможу…
– Колись їх було чотири, але одну я подарував Заїкуватому Біллу й іншим. Справжнє ім’я в нього було Білл Денбро. Це ми його так називали, Заїкуватий Білл… ну так само як ото казали «закластися на власну шкуру». Він був одним із найкращих друзів з усіх, яких я бодай колись мав, – а мав я їх
Фраза з класичного рок-хіта «Splish Splash», записаного 1958 року Боббі Даріном (1936—1973), де герой співає, як він вийшов мокрий з ванни і побачив, що в його хаті гуде вечірка, повно люду і всі танцюють.
«Cartwheel» – колекціонерська назва монети, яка випускалася у 1878—1904 і та у 1921—1928 роках; завдяки методу карбування, така монета при похитуванні її під світлом пускає блищики колом, ніби крутяться спиці в колесі (зокрема, таким чином сьогодні відрізняють на око монети старого карбування від сучасних підробок).