LITMIR.BIZ

Скачать книгу

досі стояв там, прикипівши до телефона.

      Зітхнувши, Трейвіс промовив:

      – На сьогодні мені вистачить твоїх вибриків. Якщо ти знову хочеш напустити туману, то без мене.

      Трейвіс хотів подивитися новини до того, як почне готувати вечерю, тому взяв із холодильника дієтичну «Пепсі» й пішов до вітальні, залишивши пса наодинці з телефоном. Увімкнувши телевізор, він вмостився у фотель, відкрив «Пепсі» й раптом почув, що Ейнштейн щось чудить на кухні.

      – Що ти там робиш?

      Щось дзеленькнуло і стукнуло, потім об тверду поверхню зашкрябали пазурі, а насамкінець почулося якесь гупання.

      – Якщо щось зламаєш, будеш платити, – попередив Трейвіс. – Як ти зароблятимеш гроші? Можеш поїхати на Аляску і стати їздовим собакою.

      Шум на кухні припинився, але лише на мить. Потім Трейвіс знову почув якийсь брязкіт, стукіт, скрип і пошкрябування.

      Трейвіс хоч і вдавав, що злиться, був заінтригований, тому, скориставшись пультом, вимкнув звук телевізора.

      Щось гепнулося на кухонну підлогу.

      Трейвіс хотів уже піти подивитися, що сталося, але не встиг він підвестися з крісла, як у кімнаті з’явився Ейнштейн, несучи в зубах телефонний довідник. Напевне, йому довелося декілька разів підстрибнути, щоб нарешті скинути довідник зі столу. Пес пройшов вітальнею і поклав книгу біля ніг Трейвіса.

      – Що ти хочеш? – запитав Трейвіс.

      Пес носом підштовхнув телефонну книгу і в очікуванні задивився на Трейвіса.

      – Ти хочеш, щоб я комусь зателефонував?

      Ейнштейн гавкнув.

      – Кому?

      Ейнштейн знову підштовхнув книгу носом.

      – Кому телефонувати? Лессі, Рін Тін Тіну19 чи Старому Брехуну?20 – запитав Трейвіс.

      Ретривер подивився на нього своїми темними очима, яких Трейвіс не бачив у жодного собаки; пес наче намагався передати поглядом те, що можна висловити тільки словами.

      – Слухай, може, ти і вмієш читати мої думки, але я твої не вмію, – промовив Трейвіс.

      Ретривер заскавчав у відчаї і вибіг з кімнати, зникнувши за рогом у короткому коридорчику, що вів до ванної кімнати і двох спалень.

      Трейвіс хотів піти за ним, але потім вирішив посидіти і почекати, що буде далі.

      За мить Енштейн повернувся зі світлиною 8х10 у золотій рамці й поклав її біля довідника. На ній була зображена Паула. Трейвіс зберігав світлину на своєму нічному столику. Цей знімок було зроблено у день їхнього весілля, за десять місяців до її смерті. На фото Паула була красунею і виглядала оманливо здоровою.

      – Немає сенсу, хлопче. Неможливо зателефонувати мертвим.

      Ейнштейн чмихнув, наче хотів сказати, що Трейвіс міднолобий. Він підійшов до стелажу з журналами, перевернув його, розкидавши все, і повернувся до Трейвіса з випуском «Таймз», який поклав біля фото у золотій рамці. Відтак він пошкрябав лапами якийсь журнал, відкрив його і взявся гортати сторінки, порвавши декілька з них.

      Сівши на краєчок фотелю і нахилившись вперед, Трейвіс із цікавістю спостерігав.

      Ейнштейн

Скачать книгу