LITMIR.BIZ

Скачать книгу

звернувся до неї Колер. – Мої найщиріші співчуття. Це величезна втрата для науки… для всіх нас у ЦЕРНі.

      Вітторія вдячно кивнула.

      – Уже з’ясували, хто це зробив? – Голос у неї був приємний, глибокий.

      – Ще ні. Працюємо над цим.

      Вона повернулася до Ленґдона і простягнула йому гарну тонку руку.

      – Мене звуть Вітторія Ветра. Ви, я так розумію, з Інтерполу?

      Ленґдон обережно потис їй руку, на мить потонувши в очах, повних сліз.

      – Роберт Ленґдон. – Він не знав, що ще додати.

      – Містер Ленґдон не з поліції, – пояснив Колер. – Він експерт зі Сполучених Штатів. Прилетів, щоб допомогти нам з’ясувати, хто винен у тому, що сталося.

      – А де ж поліція? – розгубилася Вітторія. Колер видихнув повітря і нічого не відповів. – Де тіло? – рішуче запитала Вітторія.

      – Ним займаються.

      Ця невинна брехня здивувала Ленґдона.

      – Я хочу його бачити!

      – Вітторіє, твого батька вбили… вбили по-звірячому. Хіба не краще тобі запам’ятати його таким, яким він був за життя? – спробував переконати її Колер.

      Вітторія зібралася було відповісти, але раптом неподалік хтось загукав:

      – Гей, Вітторіє! З поверненням додому!

      Вона озирнулася. Від майданчика для гелікоптерів їй радісно махали руками кілька науковців.

      – Спростувала ще якусь теорію Айнштайна? – крикнув один із них.

      – Ото вже татусь, мабуть, тобою пишається! – додав інший.

      Вітторія незграбно помахала їм у відповідь, а тоді подивилася на Колера, нічого не розуміючи.

      – Як – ніхто ще не знає?

      – Я вирішив, що обережність – понад усе.

      – Ви не сказали колегам, що мого батька вбили? – Тепер здивування в її голосі змінилося гнівом.

      Тон Колера вмить став суворим.

      – Ти, мабуть, забула, Вітторіє Ветра, що, як тільки я заявлю в поліцію про вбивство твого батька, у ЦЕРНі почнеться розслідування. Включно з ретельним обшуком його лабораторії. Твій батько волів тримати останній проект у таємниці, і я ставився до цього з розумінням. Мені він сказав лише дві речі. По-перше, що в наступні десять років цей проект може принести ЦЕРНу ліцензійних контрактів на мільйони франків. А по-друге, що його зарано оприлюднювати, бо технології ще недосконалі, а отже, небезпечні. Саме з цих міркувань я б не хотів, щоб у його лабораторії нишпорили сторонні люди й або викрали результати його праці, або постраждали під час обшуку, а ЦЕРН зробили б винним. Я чітко висловився?

      Вітторія мовчки дивилася на нього. Ленґдон відчув, що вона змушена погодитися з логікою Колера.

      – Перш ніж звертатися до поліції, – вів далі Колер, – я мушу знати, над чим ви вдвох працювали. Прошу, заведи нас до вашої лабораторії.

      – Лабораторія тут ні до чого, – сказала Вітторія. – Ніхто не знав, що ми з батьком робимо. Його вбивство ніяк не може бути пов’язане з цим проектом.

      Колер хрипло видихнув.

      – Факти

Скачать книгу