LITMIR.BIZ

Скачать книгу

решту з витрачених грошей.

      – То хто така Рістьїнне?

      – Їй п’ять років. У неї довге золотаве волосся. Вона зараз у літньому таборі в Каутокейно. Ми теж мали туди поїхати.

      – Що то за табір?

      – Просто табір.

      – А що ви там робите?

      – Ми, діти, бавимося. Тобто коли немає зібрань чи проповідей. Але тепер Роґер запитає Рістьїнне, чи хоче вона бути його дівчиною. А тоді вони, можливо, цілуватимуться.

      – То цілуватись не гріх?

      Кнут схилив голову набік. Примружив одне око.

      – Не знаю. Коли вона їхала, я сказав їй, що я її кохаю.

      – Отак просто сказав, що кохаєш?

      – Так.

      Він нахилився вперед і, втупившись удалечінь, промовив хрипкуватим голосом:

      – Рістьїнне, я кохаю тебе.

      Потім знову подивився на мене.

      – Я зле вчинив?

      Я усміхнувся.

      – Насправді ні. А вона тобі що на це?

      – «Он як…»

      – Вона сказала: «Он як…»?

      – Так. Ульфе, що це означає?

      – Та бач… хтозна… Дуже ймовірно, що її збентежило твоє звіряння. «Кохання» – це аж надто сильне слово. Можливо також, вона мала на увазі, що має обміркувати це.

      – Як гадаєш, я маю шанс?

      – Безперечно.

      – Навіть попри мій шрам?

      – Який шрам?

      Він відліпив краєчок пластиру на лобі. На блідій шкірі під наліпкою виднілися виразні сліди швів.

      – Звідки це в тебе?

      – Впав зі сходів.

      – Скажеш їй, що бився з оленем, захищав свою територію. І, звісно, ти взяв гору.

      – Чи ти дурний? Вона в таке не повірить!

      – Ні, бо це лише дотеп. Дівчата люблять хлопців, які вміють жартувати.

      Він закусив верхню губу.

      – Ульфе, ти не вигадуєш?

      – Гаразд, слухай. Якщо тобі не пощастить із цією конкретною Рістьїнне цього конкретного літа, будуть також інші Рістьїнне, буде ще не одне літо. Буде у тебе ще багато дівчат.

      – З чого ти взяв?

      – З чого?

      Я подивився на нього з висоти свого зросту. Чи не замалий він для свого віку? В будь-якому разі він був показним, як на свої габарити. Нехай руде волосся і ластовиння – не найбільш жадане поєднання для успіху в жінок, але мода на такий імідж іде і знову повертається.

      – З того, що, як на мене, ти відповідь Фіннмарка Мікові Джаґґеру.

      – Га?

      – Джеймсу Бонду.

      Він здивовано витріщився на мене.

      – …Пол Маккартні? – спробував я. Ніякої реакції. – «Бітлз». She loves you, yeah, yeah, yeah…

      – Ульфе, ти не мастак співати.

      – Твоя правда.

      Я відчинив дверцята пічки, скупав у попелі вологу ганчірку, а тоді став протирати отриманим засобом лискучі ділянки на дамасковому металі гвинтівки.

      – То чому ти не в літньому таборі?

      – Тато рибалить сайду, ми маємо дочекатись його.

      Щось тут було негаразд, чомусь у нього сіпнувся куточок рота. Я вирішив не розпитувати далі. Я оглянув люфу гвинтівки. Тепер можна було сподіватися, що сонце не гратиме на ній і не викаже мене, коли я наводитиму на них зброю, за їх наближення.

      – Ходімо

Скачать книгу