LITMIR.BIZ

Скачать книгу

втратити управління.

      – Завади зникають… все!

      Кейн вивчав індикатори та контурні лінії на сканері зорельота.

      – Колись ця планета була розплавлена. Судячи з результатів аналітики, недовго. В основному, складається з базальту, трішки ріоліту, подекуди зустрічаються прошарки лави. Наразі все застигло й охололо, слідів тектонічної активності не виявлено.

      За допомогою інших вимірювальних приладів він намагався дізнатися інші секрети маленької планети.

      – Ніяких слідів тектонічної активності під нами чи поблизу. Чудове місце, щоб посадити корабель.

      Даллас одразу ж запитав:

      – Ти впевнений?

      – Вона надто стара, щоб тут було інакше, – роздратовано відповів старший помічник. – У мене вистачить розуму визначити вік і склад планети. Гадаєш, що я хочу посадити нас у жерло вулкана?

      – Добре, добре. Вибач, просто хотів перевірити. Я ніколи не здійснював посадку без карт і радіомаяків, відколи закінчив навчання. Трохи нервуюся.

      – Усі ми нервуємо, – одразу ж прокоментувала Ламберт.

      – Тоді що, здійснюємо посадку?

      Ніхто не заперечував.

      – Давайте. Я спробую приземлюватися по спіралі. Докладу всіх зусиль, щоб зробити це під таким вітром, а потім треба підійти якнайближче до джерела сигналу. Але уважно стежте за сигналом, Ламберт. Я не хочу, щоб ми сіли на той корабель, який потребує допомоги. Попередь, якщо будемо надто близько.

      Його голос звучав досить різко в переповненому відсіку.

      Було виконано необхідні налаштування, введено команди, а вірні електронні слуги їх виконували. «Ностромо» чітко приземлявся по спіралі, незважаючи на пориви супротивного вітру в чорному небі на кожному метрі.

      – Зниження за п’ятнадцять кілометрів, – чітко оголосила Ріплі. – Дванадцять… десять… вісім.

      Даллас підніс руку до панелі управління.

      – Гальмуй. П’ять… три… два. Один кілометр.

      Даллас вніс необхідні зміни на панелі управління.

      – Гальмуємо. Увімкнути двигуни м’якої посадки.

      – Увімкнено, – Кейн упевнено працював за панеллю управління. – Комп’ютерний моніторинг зниження.

      У капітанському відсіку почулося різке голосне гудіння: це «Матір» узяла під контроль їхнє зниження, регулюючи останні метри більш точно, ніж найкращий пілот.

      Даллас провів останню перевірку перед посадкою і вимкнув декілька тумблерів.

      – Основні двигуни вимкнено. Опори модуля у нормі.

      Капітанський відсік почало сильно трусити від вібрації вітру.

      – Зниження! Дев’ятсот метрів! – Ріплі дивилася на панель управління. – Вісімсот. Сімсот. Шістсот.

      Ріплі продовжила відлік. Скоро вона дійшла до першого десятка.

      Коли до поверхні залишалось п’ять метрів, корабель загальмував і завис у повітрі. Внизу в нічній темряві ревіла буря.

      – Випустити опори.

      Кейн вже почав виконувати наказ Далласа. У капітанському відсіку почулося тихе скрипіння. Із днища зорельота з’явилися декілька «ніг»

Скачать книгу