LITMIR.BIZ

Скачать книгу

пускати цівки диму. О 19:55 звукоприймачі в лабораторії Езвіка вловили звук, схожий на вганга-вганга-вганга, який згодом знизився до соковитішого, багатшого й приємнішого на слух ронк-ронк-ронк. О 21:07 центрифуга ронкнула востаннє й поступово затихла. Чи не Ньютон сказав, що десь за найвіддаленішими зірками є абсолютно нерухоме тіло? Старкі подумалося, що Ньютон був правий у всьому, крім відстані. Зовсім не треба летіти так далеко. Проект «Синь» перебував у цілковитій нерухомості. Старкі дуже цьому радів. Центрифуга лишалась останньою ілюзією життя, і питанням, яке він попросив Стеффенса прогнати крізь головний комп’ютерний процесор (Стеффенс тоді поглянув на нього так, наче Старкі здурів, і цілком можливо, що не помилився) було «Скільки ще працюватиме центрифуга?». Відповідь надійшла за 6,6 секунд: ±3 РОКИ МОЖЛИВА НЕСПРАВНІСТЬ НАСТУПНІ ДВА ТИЖНІ. 009 % ДІЛЯНОК НЕСПРАВНОСТІ ПІДШИПНИКІВ 38 % ГОЛОВНИЙ ДВИГУН 16 % УСЕ ІНШЕ 54 %. Розумний комп’ютер. Після того як спрацювалася центрифуга в лабораторії Езвіка, Старкі наказав Стеффенсу подати повторний запит. Комп’ютер звірився з базою даних інженерних систем і підтвердив, що підшипники центрифуги дійсно спрацювалися.

      «Пам’ятай про це, – подумав Старкі, коли за його спиною настирно загудів комунікатор. – Звук, з яким крутяться підшипники на останніх стадіях спрацьованості, – ронк-ронк-ронк».

      Він підійшов до комунікатора й натиснув на кнопку, вимкнувши гудок.

      – Так, Лене.

      – Білле, у мене терміновий дзвінок від однієї з наших команд у містечку під назвою Сайп-Спрінгс, штат Техас. Це майже чотириста миль від Арнетта. Кажуть, що їм треба з тобою поговорити – це рішення керівництва.

      – Що там у них, Лене? – спокійно запитав Старкі.

      За останні десять годин він проковтнув шістнадцять «коліс» і загалом почувався добре. Жодного «ронку».

      – Преса.

      – О Господи, – тихо промовив він. – З’єднуй.

      Почулося приглушене ревіння білого шуму, за яким жебонів нерозбірливий голос.

      – Зажди хвилинку, – сказав Лен.

      Поступово шум розвіявся.

      – …«Лев», команда «Лев», як чути, базо «Синь»? Як чути? Один… два… три… чотири… це команда «Лев»…

      – Чую вас, командо «Лев», – сказав Старкі. – Це Перша база «Синь».

      – Проблема «Квітник», кодується згідно з «Каталогом надзвичайних ситуацій», – проказав металевий голос. – Повторюю, «Квітник».

      – Я, блядь, знаю, що таке «Квітник», – відповів Старкі. – Оцінка ситуації?

      Металевий голос із Сайп-Спрінгс говорив без упину майже п’ять хвилин. Сама ситуація була не такою важливою, думав Старкі, адже двома днями раніше комп’ютер повідомив йому, що таке (у тому чи тому вигляді чи подобі) може трапитися до кінця червня з імовірністю 88 %. Деталі неважливі. Якщо є дві штанини та петлі для пояса, то це штани. Колір – то дрібниці.

      Лікар у Сайп-Спрінгс висловив кілька влучних здогадів, двійко репортерів «Х’юстон Дейлі» пов’язали те, що відбувалося в Сайп-Спрінгс, із тим, що вже сталося в Арнетті, Вероні, Коммер-Сіті та містечку під назвою Поллістон, штат Канзас. У тих населених

Скачать книгу