ТОП просматриваемых книг сайта:
Талісман. Стівен Кінг
Читать онлайн.Название Талісман
Год выпуска 1984
isbn 978-617-12-1399-9, 978-617-12-0534-5, 978-1-4091-0386-8, 978-617-12-1400-2
Автор произведения Стівен Кінг
Жанр Ужасы и Мистика
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Збожеволіти. Ось про це вона завжди казала. Люди, які не відчувають різниці між вигадками та дійсністю, божеволіють.
Але його батько знав іншу правду, хіба ні? Так.
Він та Морґан Слоут.
«У них є магія, так само, як у нас є фізика, правильно?»
– Твій батько частенько там бував. Так. І той, інший. Гроут[36]…
– Слоут.
– Агась. Він. Він також бував там. От тільки твій татко, Джеку, він приходив туди, щоб спостерігати та вивчати. А той, інший, приходив, аби поживитися.
– Морґан Слоут убив мого дядька Томмі? – спитав Джек.
– Знать нічо не знаю. Слухай сюди, Джеку-Мандрівнику, бо часу в нас катма. Якщо ти певен, ніби той тип, Слоут, наміряється тута об’явиться…
– Судячи з голосу, він аж казиться з люті, – сказав Джек.
Лише думка, що дядько Морґан може з’явитися в Аркадія-Біч, змусила його нервувати.
– …Тоді часу мало, як ніколи. Бо, можливо, він не сильно побиватиметься, коли твоя мати помре. А його Двійник, певен, сподівається, що королева Лаура помре.
– Двійник?
– У цьому світі є люди, які мають близнюків на Територіях, – сказав Спіді. – Небагато, оскільки там значно менше людей, ніж тут, – може, навіть одна на сто тисяч. Але Двійникам подорожувати туди і назад значно легше.
– Ця королева… вона… моя мама… її Двійник?
– Так. Схоже на те!
– Але моя мама ніколи?..
– Ні. Вона не подорожувала. Не було потреби.
– А в мого батька був… Двійник?
– Так, насправді був. Чудова людина.
Джек облизнув губи – що за божевільна розмова! Двійники і Території!
– Коли мій батько помер тут, його Двійник помер там?
– Еге ж. Не відразу тої ж миті, але дуже швидко.
– Спіді?
– Що?
– А в мене є Двійник? На Територіях?
Спіді глянув на хлопчика з такою серйозністю, що Джек відчув, як спину облило холодом.
– Ні, синку. Ти є тільки один. І цей тип, Смоут…
– Слоут, – Джек злегка всміхнувся.
– …Отож, не важливо, він знає про це. Це одна з причин, чому він скоро прибуде сюди. І одна з причин, чому ти маєш рухати звідси.
– Що? – вибухнув Джек. – Що корисного я можу зробити, якщо це рак? Якщо це рак, а вона тут, а не в якійсь лікарні, це означає, що шансів немає. Якщо вона тут, це означає… – сльози підступили знову, але він рішуче їх поборов. – Це означає, що їй кінець.
Їй кінець. Так. Ось іще одна правда, яку знало його серце; правда про її швидку втрату ваги; правда про коричневі тіні під очима. Їй крах, Господи, будь ласка, агов, будь ласка, Боже, гей, вона ж моя мама…
– Я маю на увазі, – закінчив він хриплим голосом. – Яка може бути користь із країни Дивовиддя?
– Гадаю, ми вже з тобою достатньо наляскалися язиками, – сказав Спіді, – Джеку-Мандрівнику, просто повір у це: я б
Спіді повсякчас плутає ім’я Слоута й кумедно перекручує його. Іноді його мовні покручі мають додатковий підтекст. Наприклад, «ґроут» – дрібна монета (