LITMIR.BIZ

Скачать книгу

Марла знову дивиться на мене, саме на мене з-поміж усіх хворих на паразитів мозку.

      Брехня.

      Фальш.

      Марла – фальшивка. Ти – фальшивка. Усі довкола, хто кривиться, сіпається від болю або катається з хрипом по підлозі, тим часом як на штанях у нього розростається темна мокра пляма, – усі вони лише добре вдають.

      Медитація нікуди не заводить мене сьогодні. За кожною палацовою брамою, зеленою, помаранчевою, – Марла. За синьою брамою теж стоїть Марла. Брехня. У печері твариною сили виявляється Марла. Марла, що курить сигарету й зводить очі під лоба. Брехня. Чорне волосся й пухкі, як французькі подушки, губи. Фальш. Губи на дотик – як темна шкіра італійської канапи. Рятунку нема.

      Хлоя була справжньою.

      Хлоя виглядала, як скелет Джоні Мітчелл[10], коли б його привести на вечірку, змусити всміхатись і бути напрочуд милим з усіма. Лишень уявіть собі: Хлоїн скелет завбільшки з комаху, такий відомий усім шанувальникам канадської співачки, біжить завулками й переходами її нутрощів о другій годині ночі. Пульс перетворюється на сирену, що звідкілясь ізгори завиває: «Приготуватися до смерті за десять, дев’ять, вісім секунд. Смерть настане за сім, шість…»

      Хлоя біжить уночі плутаниною власних вузьких вен і судин, що вибухають гарячою лімфою. Нерви, немов колючий дріт, виступають із тканини. Гнояки, схожі на гарячі білі перлини, набрякають довкола неї.

      Згори лунає: «Приготуватися до евакуації кишківника[11] за десять, дев’ять, вісім, сім…»

      Приготуватися до евакуації душі за десять, дев’ять, вісім…

      Хлоя брьохає по коліна в рідині, яка витікла з її нирок, що вже відмовили.

      Смерть настане за п’ять секунд.

      Пять, чотири…

      Чотири.

      Довкола неї бризками розлітаються паразитичні організми, разками фарби чіпляючись на її серце.

      Чотири, три.

      Три, два.

      По черзі підтягуючись руками, Хлоя видирається покоцюрбленою поверхнею власної горлянки.

      Смерть настане за три секунди, дві…

      Крізь розтулений рот світить місяць.

      Приготуватися випустити дух – негайно!

      Евакуація.

      Негайно!

      Відокремлення душі від тіла.

      Негайно!

      Смерть настала.

      Негайно!

      О, це мала би бути така втіха: пригадувати теплий гамуз Хлоїних кісток у твоїх обіймах, тим часом як Хлоя вже нежива.

      Та ба, на мене зирить Марла.

      Медитуючи, я простягаю руки до моєї внутрішньої дитини, щоб обійняти її, але моя внутрішня дитина – Марла зі своєю цигаркою в роті. Кулі білого цілющого світла нема. Брехня. Чакр нема. Уявіть собі, як ваші чакри розкриваються, наче квіти, а в середині кожної спалахує сповільненим вибухом згусток теплого світла.

      Брехня.

      Мої чакри лишилися закритими.

      Коли медитацію закінчено, усі потягаються, крутять головами й допомагають одне одному звестися на ноги, готуючись до терапевтичного

Скачать книгу