LITMIR.BIZ

Скачать книгу

      – От і ні. – Евелін витирає те, що тільки-но нанесла на обличчя, серветками «Клінекс». – Патрік – не цинік, Тімоті. Він – звичайний хлопець, так, любий?

      – Не так, – шепочу я до себе. – Я йобаний психопат.

      – І що з того? – зітхає Евелін. – Вона не найрозумніша в світі дівчина.

      – Ха! Це дуже м’яко кажучи! – вигукує Прайс. – Але й у Сташа – не найяскравіший розум. Ідеальна пара. Вони зустрілись на «Коханні з першого погляду» чи як?

      – Облиш їх, – наполягає Евелін. – Сташ справді талановитий, і я певна, що Ванден ми недооцінюємо.

      – Ця дівчина… – Прайс розвертається до мене. – Слухай, Бейтмене, ця дівчина, це Евелін розповіла… ця дівчина взяла в прокаті «Море трави», бо подумала, що це кіно, – він вдає, ніби ковтає щось, – про тих, хто вирощує марихуану.

      – Я от подумав, – кажу я, – ми хоч знаємо, чим Сташ (у нього має бути прізвище, але не кажи, Евелін, я не хочу знати) заробляє на життя?

      – Перш за все, – каже на його захист Евелін, – він цілком гідна і хороша людина.

      – Та він питав про шербет із шоколадними крихтами, заради Бога! – волає Тімоті. – Про що ти говориш?

      Евелін не зважає на нього і знімає свої сережки від «Тіна Чоу».

      – Він скульптор, – каже вона сухо.

      – Маячня, – відповідає Тімоті. – Я пам’ятаю, як говорив з ним у «Одеоні». – Він знову повертається до мене. – Це було, коли він замовив капучино з тунця і, якби його не виправили, достоту замовив би лосося au-lait.[18] Він сказав, що влаштовує вечірки, і це робить його – не знаю, Евелін, виправиш, як помилюсь, – обслугою. Він – обслуга! – вигукує Прайс. – Не чортів скульптор!

      – Та вгамуйся вже, – мовить Евелін, натираючи обличчя ще іншим кремом.

      – Це наче сказати, що ти – поетеса. – Тімоті п’яний, мені цікаво, коли він нарешті звільнить приміщення.

      – Ну, – починає Евелін. – Мене знали як…

      – Ти йобана машина з обробки слів! – вибухає Тім. Він підходить до Евелін і схиляється поряд з нею, вивчаючи своє відображення в дзеркалі.

      – Тіме, ти погладшав? – задумливо питає Евелін. Вона оглядає його голову в дзеркалі й каже: – Твоє обличчя наче стало… круглішим.

      Прайс мститься, нюхаючи її шию:

      – Що це за чарівний… запах?

      – «Обсешн»,[19] – грайливо посміхається Евелін, м’яко відштовхуючи Тімоті. – Це «Обсешн». Патріку, забери свого друга від мене.

      – Ні, чекай. – Тімоті голосно втягує носом повітря. – Це не «Обсешн». Це… це… – Його обличчя спотворює вдаваний жах. – О Боже мій, це ж «К’ю Ті Інстатан» для штучної засмаги!

      Евелін робить паузу, зважує свої шанси. Вона знову оглядає голову Прайса:

      – У тебе волосся випадає?

      – Евелін, – каже Тім. – Не змінюй тему, хоча… – І вже щиро хвилюється: – Якщо ти вже згадала… гелю забагато?

      Він стривожено проводить рукою по волоссю.

      – Можливо, – відповідає Евелін. – Тепер, коли твоя ласка, сядь.

      – Принаймні воно не зелене,

Скачать книгу