ТОП просматриваемых книг сайта:
Чужинець на чужій землі. Роберт Гайнлайн
Читать онлайн.Название Чужинець на чужій землі
Год выпуска 1961
isbn 978-617-12-0090-6, 978-5-699-70900-7, 9786171219236
Автор произведения Роберт Гайнлайн
Жанр Научная фантастика
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
– Відповідь та сама: «Ні».
– Не те запитання. Інше.
– О, а ти знаєш іще якесь? Якщо так, то скажи мені.
– Пізніше. Спочатку я хочу задобрити тебе їжею та спиртним.
– Справжній стейк? Не синте?
– Гарантую. Коли встромиш у нього виделку, він благально гляне на тебе.
– Це, напевно, дуже дорого, Бене.
– Це не стосується справи. Що скажеш?
– Вмовив.
– На даху медичного центру. Через десять хвилин.
Вона знову поклала буденний одяг у шафку й надягла вечірню сукню, яку тримала там про всяк випадок. Це була стримана сукня, ледь прозора, з турнюром[5] підкладками на грудях, так вдало прихованими, що, здавалось, під сукнею нічого й не було. Ця сукня коштувала їй місячної зарплатні, але не виглядала такою дорогою; її ледь вловима сила була прихована, як кілька вбивчих крапель у напої. Джилл задоволено глянула на себе й піднялась на дах.
Там вона загорнулася в накидку, щоб захиститися від вітру, і чекала на Бена Кекстона, коли черговий торкнувся її руки.
– Тут машина, яка супроводжуватиме вас до салону Телбот, міс Бордмен.
– Дякую, Джеку. – Вона побачила таксі з відчиненими дверима, готове рушити будь-якої миті.
Джилл підійшла до нього і сіла. З її язика вже майже зірвався двозначний комплімент Бену за відвагу, коли вона побачила, що його тут не було. Таксі виявилося автоматичним; двері зачинилися, машина піднялася у повітря й описала коло. Коли таксі перетинало Потомак, Джилл чекала, сидячи на задньому сидінні.
Таксі зупинилось на громадській парковці над Олександрією, і там Бен Кекстон сів у машину; таксі знову рушило. Джилл холодно глянула на Бена.
– Які люди! Відколи це твій час став таким цінним, що ти відправляєш робота забрати жінку?
Він нахилився, поплескав її по коліну й спокійно промовив:
– На те є причини, крихітко, є причини… Я не можу дозволити, щоб хтось бачив, як я забираю тебе.
– Чудово!
– І ти не можеш собі дозволити, щоб хтось бачив, що тебе забираю я. Тож охолонь. Я перепрошую. Я падаю в пилюку. Я цілую твої маленькі ніжки… Але так було треба.
– Хм… У кого з нас моральний розлад?
– В обох, і в кожного по-різному, Джилл. Я ж журналіст.
– Я вже думала, що ти хтось інший.
– А ти медична сестра в лікарні, куди вони привезли Людину з Марса. – Він витягнув руки й знизав плечима.
– Продовжуй. Тому я не гідна зустрічі з твоєю матір’ю?
– Тобі дати карту, Джилл? Тут більше тисячі репортерів, не рахуючи прес-агентів, жадібних до грошей нишпорок, вінчелів[6]а ліппманів[7]які масово прибувають сюди з того часу, відколи приземлився «Чемпіон». Кожний з них намагається взяти інтерв’ю у Людини з Марса – і я теж. Наскільки мені відомо, це ще нікому не вдалося. Думаєш, було б розумно, якби нас побачили разом біля виходу з лікарні?
– Хм… Напевно, ні. Але я не дуже добре розумію,
Частина жіночого вбрання, схожа на подушечку, яку підкладали під сукню нижче талії, щоб зробити фігуру пишнішою.
Волтер Вінчел – американський журналіст і коментатор, спеціаліст із пліток та вторгненню в приватне життя громадських діячів.
Волтер Ліппман – впливовий американський політичний журналіст, який увів в обіг термін «холодна війна».