LITMIR.BIZ

Скачать книгу

взяла Рут за руку й обвела її навколо дерева, зупинивши ліворуч, метрів за п’ятдесят від дуба.

      – А тепер, Рут, ти стій на місці й, що б не трапилось, не ворушися.

      – Що ти збираєшся робити?

      – Не зважай, просто спостерігай за мною, гаразд? І мовчи. Не здіймай галасу, хай там що.

      Іджі, яка була боса, попрямувала до великого дуба, на півшляху обернулася, аби переконатися, що Рут спостерігає за нею. За п’ять метрів до дерева вона знову впевнилася, що Рут дивиться. А тоді зробила вражаючу річ. Дуже повільно, з тихим дзижчанням вона піднялася навшпиньки і запхала руку з банкою просто в дупло в дубі.

      Несподівано Рут почула звук, схожий на шум циркулярної пилки, і небо почорніло від хмари розлючених бджіл, що висипали з дупла.

      За кілька секунд Іджі була з голови до ніг обліплена тисячами бджіл. Дівчина просто стояла на місці, а за хвилину обережно витягнула руку з дерева й з тим самим дзижчанням повільним кроком рушила назад до Рут. Коли вона наблизилася, майже всі бджоли відлетіли від неї – і те, що було суцільно чорною фігурою кілька хвилин тому, було тепер знову Іджі, яка стояла, посміхаючись на весь рот, зі склянкою дикого меду в руці.

      Вона простягнула її, пропонуючи Рут.

      – Ось, мадам, це вам.

      Перелякана до нестями Рут, похилившись до дерева, сповзла на землю і розридалася.

      – Я думала, ти вже мертва! Навіщо ти це зробила? Ти ж могла загинути!

      – Ой, не плач, – розгубилася Іджі. – Пробач мені. Ну ж бо, не хочеш трохи меду? Я здобула його спеціально для тебе… Прошу, не плач. Усе гаразд, я постійно так роблю. Мене ніколи не жалять. Чесно. Дай допоможу тобі встати, ти вся забруднилася.

      Вона простягла Рут стару синю строкату хустку, знайдену в кишені штанів. Рут усе ще тіпало, але вона підвелася, витерла ніс і обтрусила сукню.

      Іджі намагалася підбадьорити її.

      – Подумай лише, Рут, я жодного разу не робила цього для когось іще. Ніхто в цілому світі не знає, що я це вмію, окрім тебе. Я лише хотіла, щоб у нас з тобою була таємниця, ось і все.

      Рут не відповіла.

      – Вибач, Рут, будь ласка, не злись на мене.

      – Злитися? – Рут обійняла Іджі й промовила: – О Іджі, я на тебе не злюся. Просто я не знаю, що робила б, якби з тобою щось трапилося. Справді не знаю.

      Серце Іджі забилося з такою силою, що вона ледве втрималася на ногах.

      Після того як вони з’їли курча з картопляним салатом і все печиво та майже весь мед, Рут притулилася спиною до дерева, а Іджі поклала голову їй на коліна.

      – Знаєш, Рут, я б убила заради тебе. Будь-кого, хто завдав би тобі шкоди. Убила б тієї ж миті й не розмірковуючи.

      – Іджі, ти кажеш жахливі речі!

      – Зовсім ні. Я краще вб’ю з любові, ніж із ненависті. А ти?

      – Ну, я не думаю, що ми взагалі маємо вбивати, хай там з якої причини.

      – Гаразд, тоді я помру заради тебе. Як щодо цього? Ти не думаєш, що хтось може померти заради любові?

      – Ні.

      – Біблія каже, що Ісус Христос так і зробив.

      – Це інше.

      – Зовсім ні. Я могла б померти просто зараз і не задумуючись. Стала б єдиним у світі трупом з усмішкою на обличчі.

      – Не

Скачать книгу