Скачать книгу

в рукава, то в пазуху, крізь хустку, третю додолу пускав.

      Лях-потурнак по єдиному випивав,

      То так напився, що з ніг звалився.

      То Кішка Самійло та й угадав:

      Ляха-потурнака до ліжка вмісто дитини спати клав;

      Сам вісімдесят чотири ключі з-під голів виймав,

      На п'яти чоловік по ключу давав:

      «Козаки-панове! Добре дбайте;

      Один одного одмикайте,

      Кайдани із рук, із ніг не скидайте,

      Полуночної години дожидайте».

      Тоді козаки один одного одмикали,

      Кайдани із рук, із ніг не скидали,

      Полуночної години дожидали.

      А Кішка Самійло чогось догадав,

      За бідного невольника ланцюгами втроє себе прийняв,

      Полуночної години дожидав.

      Стала полуночная година наступати,

      Став Алкан-баша з військом до галери прибувати.

      То до галери прибував, словами промовляв:

      «Ви, турки-яничари, помаленьку ячіте,

      Мойого вірного клюшника не збудіте;

      Самі ж добре поміж рядами проходжайте,

      Всякого чоловіка осмотряйте,

      Бо тепер він підгуляв,

      Щоб кому пільги не дав».

      То турки-яничари свічі у руки брали,

      Поміж рядів проходжали,

      Всякого чоловіка осмотряли…

      Бог поміг: за замок руками не приймали!

      «Алкане-башо, безпечно почивай:

      Доброго і вірного клюшника маєш:

      Він бідного невольника з ряду до ряду посаджав,

      По три, по два, старії кайдани посправляв.

      А Кішку Самійла ланцюгами утроє прийняв».

      Тоді турки-яничари у галеру входжали,

      Безпечно спати лягали,

      А котрії хмельні бували, на сон знемагали,

      Коло пристані Козловської спати полягали.

      Тоді Кішка Самійло полуночної години дождав,

      Сам між козаків устав,

      Кайдани із рук, із ніг у Чорне море пороняв;

      У галеру входжає, козаків пробуджає,

      Шаблі булатнії на вибір вибирає,

      До козаків промовляє:

      «Ви, панове-молодці, кайданами не стучіте,

      Ясини не вчиніте,

      Ні которого турчина в галері не збудіте!…»

      То козаки добре зачували:

      Самі з себе кайдани скидали,

      У Чорнеє море метали,

      Ясини не вчинили,

      Ні одного турчина в галері не збудили.

      Тоді Кішка Самійло до козаків промовляє:

      «Ви, козаки молодці, добре, браття, дбайте;

      Од города Козлова забігайте,

      Турків-яничарів упень рубайте,

      Котрих живцем у Чорнеє море метайте!»

      Тоді козаки од города Козлова забігали,

      Турків-яничарів упень рубали,

      Котрих живцем у Чорнеє море метали.

      А Кішка Самійло Алкана-башу із ліжка взяв,

      На три часті розтяв,

      У Чорнеє море пометав,

      До козаків промовляв:

      «Панове молодці! Добре дбайте:

      Всіх у Чорнеє море метайте,

Скачать книгу