LITMIR.BIZ

Скачать книгу

матір хлопчика, Патті, і сказала, що наша зустріч стала для неї кроком у майбутнє. Їй здалося, що вона обіймає власного дорослого сина.

      «Ви не уявляєте, – сказала вона. – Я молилася, щоб Бог послав мені знак того, що Він не забуває мене і мого сина. Ви – диво. Ви – наше диво!».

      Найдивовижніше, що тієї неділі мої батьки летіли з Австралії, щоб провідати мене – вперше за той рік, що я прожив у Сполучених Штатах. За пару днів мої мама і тато зустрілися з Деніелом і його батьками. Повірте, їм було про що поговорити!

      Кріс і Патті вважали мене благословенням для Деніела, але мої батьки стали справжнім благословенням для них самих. Хто краще за моїх батька і маму зміг би розповісти їм про те, як ростити і виховувати дитину без рук і ніг? Ми могли дати цим людям не тільки надію, а й справжні докази того, що Деніел матиме змогу жити майже нормальним життям, і ще відкриє в собі таланти, якими ділитиметься з людьми. Ми змогли передати свій досвід, надихнути і підтримати їх. Ми довели їм, що життя без кінцівок може бути цілком щасливим.

      Та й Деніел став благословенням для мене. Він дав мені значно більше, ніж я йому, оскільки був сповнений сил і радості. І це стало для мене ще однією, геть несподіваною нагородою.

      Поділитися життям

      Гелен Келлер у два роки втратила зір і слух через хворобу, але вона зуміла стати всесвітньо відомою письменницею, оратором і активістом. Ця велика жінка говорила, що справжнє щастя виникає від «правильності гідної мети».

      Що означають її слова? Я вважаю, що людина повинна зберігати вірність отриманим дарам, розвивати їх, ділитися ними і знаходити в них радість. Людина повинна виходити за межі самовдоволення і шукати глибинний сенс життя і свого існування.

      Найбільшу нагороду отримуєш тоді, коли віддаєш самого себе, коли поліпшуєш життя оточуючих, коли стаєш частиною чогось більшого, коли весь світ змінюєш на краще. І для цього не потрібно бути матір’ю Терезою. Змінити світ може навіть інвалід. Ось що написала мені на сайт організації «Життя без кінцівок» одна молода дівчина:

      Дорогий Ніку,

      Не знаю навіть, з чого почати. Мабуть, спершу представлюсь. Мені шістнадцять років. Я пишу тобі, бо бачила твій диск «Нема рук, нема ніг, нема проблем». Цей диск дуже вразив мене і сприяв моєму одужанню. Справа в тому, що я страждаю від харчового розладу – у мене анорексія. За останній рік я кілька разів лежала в лікарнях, і це був найважчий рік мого життя. Нещодавно мене помістили в лікарню в Каліфорнії. Саме там я і побачила твій диск. Ніколи ще я не почувалася такою натхненною і сповненою сил. Ти вражаєш мене. Ти – дивовижна і позитивна людина. Кожне твоє слово справило на мене глибоке враження. Ніколи ще не відчувала стільки вдячності. У моєму житті були миті, коли мені здавалося, що я вже на межі. Та тепер я бачу, що у кожної людини є своя мета в житті. Люди повинні поважати себе за те, що вони саме такі. Справді! Я не можу висловити свою подяку за твій приголомшливий диск. Сподіваюся, що колись ми побачимося. Мені дуже хочеться побачити тебе, перш ніж я

Скачать книгу