Новий рік з Джуді - Boy in Detroit

Скачать книгу

своїх дітей, які бігали граючись у сніжки. Почуття свята не оминуло і провідну популярну подкаст про правду, що приховано від людей – Джуді Вільямс. Дівчина, райдужна зачіска якої завжди відзеркалювала свято, проводила цей вечір у своїй квартирі, дивлячись із вікна на місто. Дуже зручно, що робочий стіл був біля великого вікна, яке дівчина прикрасила світлодіодною стрічкою. У всіх за вікнами свято, але Джуді має працювати, записувати останній подкаст року, що минає. Дівчина сиділа за ноутбуком з келихом червоного вина, у святковому червоному светрі зі сніжинками, і писала текст, промовляючи його.

      – Ласкаво просимо до спеціального випуску «Judy's Truth Wave», Новий рік у всіх на носі, значить час зануритися в атмосферу свята! У мене є светр зі сніжинками, невелика ялинка, багато гірлянд, світлодіодних стрічок, мандарини та пляшка вина, а значить Джуді до свята готова! – Дівчина трохи випила вина, і продовжила. – Діти за вікном, бігають і грають у сніжки, я теж грала а ще дуже любила хованки…

      [Околиці Анкориджа. 2022.]

      У ніч перед Різдвом вся сім'я Вільямсів, їхні близькі друзі, зібралися в заміському будинку. Дорослі обговорювали прийдешнє свято, а діти веселилися біля каміна. Найактивнішою з дітей була біловолоса дівчинка, яка із задоволенням грала в догонялки.

      – Я тебе спіймаю! – скрикнула вона.

      – Врятуй мене, допоможи! Хлопчик, що біжить, розреготався. – Джуді хоче мене зловити, чому я!

      – Бо я тебе вже спіймала! Схопивши його за руку, черга ловця перейшла до хлопчика. – Ти ловець, Нікі!

      – Я бігаю, може, краще сховатися, тут великий будинок? – запропонувала ще одна дівчина в яскравому оленячому светрі.

      – В хованки з кротом, – сказав другий хлопчик, на якому був лише капелюх з помпоном від святкового вбрання. – Нікі ловець!

      – Палички зараз принесу. Третій хлопчик поспішив обзавестися обов'язковим атрибутом гри – паличками різної довжини.

      – Нікі тримай, – палички вже були у вожатого.

      – Перша тягне моя сестра, Вікі! – дівчинка в светрі з оленями підійшла до брата, і витягла одразу ж коротку паличку, але для решти це була таємниця.

      – Моя черга! – Джуді витягла довгу.

      – Тепер я, – Мартіну також дісталася довга, і він відійшов ліворуч.

      – Мене забули!

      – Карле, давай тягни! – Карл витягнув одну паличку, залишивши три в руці вожатого Нікі, залишився лише Джейкоб, якому також дісталася довга.

      – Я рахую до п'ятдесяти, ви ховаєтесь! – сказав Нік підходячи до стіни каміна, а діти вже почали розбігатися по сторонах будинку: Карл сховався у ванні за дверима, що відчиняється всередину, Мартін сховався під старим столом на другому поверсі, попередньо змовившись з Вікі, щоб та підперла його стільцем, а сама Вікі втекла під сходи на перший поверх, Джуді забігла в гардеробну і залізла під плащ, що звисав аж до підлоги, щоб заплутати шукача, вона не до кінця зачинила двері сусідньої кімнати, Джейкоб знайшов вдале місце недалеко від Вікі, в коморі першого поверху.

      І ось відлік закінчено, Нік вийшов на пошуки, а його батьки що були в цьому ж залі з каміном підтримували сина:

      – Давай! Шукай!

      – Я йду, хо-хо-хо! – насамперед хлопчик пішов на кухню, але нікого не знайшов там. Проходячи повз сходи, він вирішив заглянути під них. – Ага! – побачивши сестру, він був радий, що так легко знайшов її, ось тільки дівчинка хитро посміхалася, показуючи на комору рукою. За мить вони посміхалися разом. Скориставшись підказкою сестри, Нік пішов у комору, і вже за балкою знайшов свого друга.

      – Як швидко! – невдоволенно відповів Джейкоб.

      – Талант, – сказав Нік розводячи руками на всі боки. Проходячи повз сестру, вона щось прошепотіла на вухо братові і втекла в іншу кімнату, дотримуючись правил гри. Піднявшись, на другий поверх, перше що привабило Ніка, це не до кінця зачинені двері в спальню. – Занадто просто, – сказав хлопчик заходячи в гардеробну, оцінивши обстановку всередині, він промовив: – Ка-а-рл, чи Джу-у-ді? – провівши рукою по одязі що висів до підлоги, він уперся в плащ. – Виходь, – відкинувши плащ, там була Джуді, яка відразу ж запитала:

      – Як ти знайшов мене? Я ж відчинила двері до сусідньої кімнати, – у відповідь Нік взяв дівчинку за руку, і вивів із гардеробу, показуючи рукою на нерівний килим біля входу.

      – Так швидко бігла, що аж килим з'їхав, – дивуючись такій помилці, Джуді також втекла. Далі Нік попрямував до крайньої кімнати. Тільки-но увійшовши до неї, він одразу ж підійшов до столу і прибрав стілець, знайшовши Мартіна. Пошуки тривали, обійшовши ще дві кімнати, за дверима ванною Нік знайшов Карла, після чого той втік. Спустившись до зали, Нік крикнув: – Виходьте! – за сигналом усі знайдені діти прийшли, настав час дізнатися, хто переміг: кріт, чи ті, що сховалися.

      Конец ознакомительного фрагмента.

      Текст предоставлен ООО «Литрес».

      Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на

Скачать книгу