ТОП просматриваемых книг сайта:
Спаситель. Ю Несбьо
Читать онлайн.Название Спаситель
Год выпуска 2005
isbn 978-966-03-7036-4
Автор произведения Ю Несбьо
Серия Інспектор Харрі Холе
– Чому?
Командувач повернув затвор пістолета. З руків’я крапало. Він притулив дуло до скроні Бобо:
– Тому, що я сербський офіцер, а чоловік має поважати свою роботу. Чи ти готовий померти?
Бобо заплющився, на віях висіли краплини дощу.
– Де Маленький Спаситель? Рахуватиму до трьох, потім стрілятиму. Раз…
– Я Бобо…
– Два!
– Капітан хорватської армії, я…
– Три…
Навіть у гучному шумові дощу сухе клацання пролунало оглушливо.
– Даруй, забув вставити обойму, – мовив серб.
Водій подав йому обойму. Встромивши її у руків’я, зарядив і знов звів курок.
– Остання нагода! Один!
– Я… мій підрозділ…
– Два!
– …перший піхотний батальйон…
– Три!
Знов сухе клацання. Вуковаровець у джипі схлипнув.
– Дідько, обойма порожня! Добре, нумо ще раз, із добрими бойовими набоями?
Вийнявши обойму, він встромив іншу, смикнув затвор.
– Де Маленький Спаситель? Один!
Бобо пробурмотів:
– «Oče naš… Отче наш…»
– Два!
Небо розітнулось, дощ уперіщив стіною, ніби відчайдушно силкуючись зупинити те, що відбувається поміж людей, й, дивлячись на Бобо, він не витримав, уже був розтулив рота, щоб прокричати, що Маленький Спаситель – це він, лише він один – той, що потрібен їм, а не Бобо, хай забирають його. Але цієї миті по ньому пробіг погляд Бобо і відійшов убік, й у його очах він побачив лютий наказ, побачив, як Бобо замотав головою. Потому Бобо здригнувся, кулею розірвало зв’язок душі та тіла, погляд його згас, став безживно-спорожнілим.
У цю мить підбіг молодий серб, котрий поранив лейтенанта.
– Стрілянина біля лікарні! – випалив він.
Командувач вилаявся, зробив знак водієві. За мить двигун заревів, і джип зник у сутінках. Він міг би сказати сербам, що вони не мають причин перейматися. У лікарні немає хорватів, які мали змогу стріляти. Вони всі знезброєні.
Бобо так і лежав обличчям у брудній багнюці. Коли вже геть стемніло й серби вже не могли нікого помітити зі своїх наметів, він полишив лави, нахилився до вбитого капітана, розв’язав вузол на червоній хустці й забрав її.
Розділ 8
Середа, 16 грудня. Вечеря
Восьма ранку, 16 грудня, день, якому судилося стати найхолоднішим за останні двадцять чотири роки, ще потопав у мороці ночі. Харрі вийшов з управління, взявши у Герд під розписку ключі від квартири Тома Волера. Крокував, піднявши комірець пальта, а коли кашляв, звук ніби потопав у бавовні, ніби повітря загусло через холод, стало важким.
Ранковий час пік, люди, тупцяючи тротуарами, поспішали якнайскоріше опинитися у приміщенні, але Харрі йшов широким кроком, трохи напруживши коліна, якщо часом гумова підошва на «док мартенсах» почне ковзатися на утоптаній кризі.
Коли він увійшов у парубоцьке помешкання Тома Волера у центрі міста, небо за пагорбами Екеберга вже заясніло. Після смерті Волера квартира кілька тижнів стояла опечатаною, але