Дай п'ять - Павло Римарчук

Скачать книгу

хвороби, будь-хто може заразитися. Я думаю, що ситуація не така вже й погана. Ми маємо вірити, що зовні є лікарі та поліцейські, які допоможуть нашим близьким. Іншими словами, ми не можемо їм допогти. Отже, у цьому випадку ми повинні залишатися спокійними і чекати порятунку.

      Його слова були спокійними і він змусив усіх трохи заспокоїтися, думаючи, що іншого способу, крім цього, насправді немає. Але Грубий чоловік не сприйняв це серйозно. Він примружився на Дядька:

      – Ви маєте на увазі, що ми тут просто будем чекати, цілими днями?

      – Ні, не будем, – раптово сказала Касирка, – завтра вранці наш начальник обов'язково візьме ключ, щоб відкрити двері, і тоді ми зможемо вийти.

      Мати п'ятирічної дитини ніби побачила світло надії і тривожно запитала:

      – Тобто ми залишимося тут максимум на одну ніч?

      – Здається, що так, – кивнула Касирка.

      Нарешті всі трохи розслабились.

      В цей час товста жінка вказала на труп, що лежав на землі:

      – А що йому робити?

      2 Глава

      7 жовтня 22:17

      Після деякої дискусії всі вирішили перенести труп у невидимий куточок. Адже лежаче тут мертве тіло буде заважати людям виспатись.

      – Поруч з вбиральнею є кладовка. – сказала Касирка

      Дядько підняв верхню його частину разом з головою:

      – Хто візьме за ноги?

      Хлопець з рудим волоссям без слів підійшов, підняв труп за ноги, і вони двоє перенесли його до сховища. Ганстера вбив цей хлопець, і тепер він має справу з його тілом. Не знаю, чи подібні до мене інші люди. Коли я побачила цю сцену, я відчуваю дивне відчуття в тілі.

      Через кілька хвилин вони все зробили і закрили двері комори. Дядько взяв швабру з вбиральні та очистив підлогу від крові. Касирка вказала на пістолет на прилавку і нерішуче сказала:

      – А що з цією річчю?

      Дядько вказав на касу і сказав:

      – Замкніть його десь, щоб потім передати поліції.

      Дівчина зробила те, що він сказав.

      Зараз у всьому супермаркеті як не дивно настрій у всіх був спокійний. Люди розташувались і знайшли де присісти, більшість із них сиділа на підлозі біля стіни. Касирка сиділа на стільці перед прилавком; Грубий чоловік сидів на землі, підпершись на прилавок. Я сиділа так, що міг бачити всіх у супермаркеті.

      Я просиділа там більше десяти хвилин, не знаючи, що робити. Спати? Після такого дивного випадку, як я могла заснути. Нудьгуючи від надзвичайної нудьги, я почала спостерігати за оточуючими людьми і в душі здогадувалася про їхню особистість та заняття.

      Перш за все, я думаю, що найлегший Грубий чоловік – людина з великим обличчям. З точки зору свого вбрання та манер, він можливо заробляє на життя важкою працею, можливо, робітником на сусідньому будівельному майданчику. На противагу йому був ніжний Дядько середнього віку в окулярах, був тихий, можливо вчитель або професор. Худий Рудоволосий хлопчик був непослушним і цинічним, можливо хуліган. Про Товсту жінку в чорному одязі було важко щось сказати.

Скачать книгу