Скачать книгу

з рудим волоссям.

      Люди в супермаркеті переглядали одне одного, і ніхто не міг думати про якісь контрзаходи.

      – Дідько! – Грубий чоловік раптом рикнув. – Я не вірю в усе це! Відкрийте двері! Я виходжу і побачу, що відбувається назовні!

      – Я боюся, що це не спрацює… У мене немає ключа, тільки він мав його. І… його витягли… разом з ключем. – здригнулася і сказала Касирка.

      Почувши це, всі відчули холодок в спині.

      – Ти маєш на увазі, ми тут застрягли? – сказав Грубий чоловік, дивлячись в її очі.

      Касирка так боялася говорити, що вона злегка кивнула.

      Промовчавши кілька секунд, Грубий чоловік вигукнув і пішов до дверей:

      – Тоді я відчиню двері! Я не можу тут сидіту без знань що там робиться!

      Дядько швидко зупинив його і сказав:

      – Гей, не будьте імпульсивними! Ви також бачили, що сталося тільки но зараз. Ми не знаємо, що відбувається назовні, тому було б небезпечно виходити з таким поспіхом!

      Грубий чоловік фиркнув, але, мабуть, відчув, що Дядько в окулярах має рацію, тому більше не рухався.

      – Ну людина, яка увірвався з пістолетом, сказала що вибухнув страшний вірус… – сказала молода дівчина.

      – Так, він також сказав, що вірус поширюється з дивовижною швидкістю. Багато людей у місті заразилися. Він спеціально втік до нас, – додав Рудий хлопець.

      – Чому він носив пістолет, коли втік? – запитала Касирка.

      – Можливо, він чинив опір або захищався. На мою думку, на нього, мабуть, нападали раніше, – з жахом сказала товста жінка. – І те, що напало на нього, прийшло на наше місце зараз.

      Її домисли, очевидно, були дуже логічні, що змусило нас почути жах після прослуховування.

      – Але тепер схоже, що він не божевільний! – пробурчав Грубий чоловік і подивився на Рудого хлопця, – він мав повідомити нам якусь важливу інформацію, а ти його вбив!

      – Звідки я мав знати? – Рудий хлопець, здавалося, не боявся Грубого чоловіка, який був удвічі більшим за нього. – Я ризикував собою, щоб тебе врятувати. Тепер, коли ситуація змінилася, ти звинувачуєш мене в тому, що я не вживав заходів…

      Грубий чоловік пильно дивився на хлопця, але так і не зміг знайти потрібних слів.

      На хвилину мовчання Товста жінка запитала:

      – Чому ти ховався в кутку, поки всі чекали в черзі, щоб заплатити?

      Це збентежило Рудого хлопця. Жінка ніби щось здогадувалася. Вона пробурмотіла:

      – Ти… не…

      Але, мабуть, враховуючи особливу ситуацію зараз так і не договорила.

      Дядько в цей час змінив тон:

      – Гаразд, давайте не будемо звинувачувати один одного. Давайте краще обговорим, що робити зараз.

      Ми маємо зв’язатися із зовнішнім світом! – панічно сказала Мати. – Ми маємо знати, що сталося зовні!

      Товста жінка з деяким подивом сказала:

      – Ви не бачили, що сталося надворі? Прибиральник був убитий саме зараз! Хоча я не знаю, що там, це, безумовно, дуже небезпечно! Чому ви спочатку не послухали моїх порад?

Скачать книгу