LITMIR.BIZ

Скачать книгу

що тобі полегшало. Ти запросив її кудись?

      Клайв подивився обурено, але трохи хитро. Він послабив краватку.

      – Звісно ні.

      – Але ти точно хотів.

      – Не можна просто взяти й отак запросити дівчину.

      – Можна, – перебила Сильвія. – Вона тебе за лікоть тримала.

      – І що? Це не має значення. Вона тримала мене за лікоть просто як фізіотерапевт, вона сама запропонувала допомогу, це нічого не означає, хіба ні?

      – Не зовсім, – сказала Сильвія чинно. – Запроси її. Подзвони їй. Здається, вона душечка.

      – Звісно, вона… приємна, але є дві проблеми. По-перше, ви це знаєте, я ще не відійшов після Крістін. По-друге, я так не можу. Мені потрібен привід.

      – Ти знаєш, як її звати? – спитала я.

      – Її звати Гейл. Гейл Стівенсон.

      Я задумливо відпила «Криваву Мері».

      – Подзвони їй.

      Обличчям Клайва комічно промайнула паніка.

      – Що я скажу?

      – Неважливо, що ти скажеш. Якщо ти їй подобаєшся, а те, що вона тримала тебе за лікоть на вечірці, доводить, що так і є, тоді вона піде з тобою, що б ти там не говорив. Якщо не подобаєшся, вона не піде, що б ти там не говорив.

      Клайв розгубився.

      – Просто подзвони, – сказала я. – Скажи «Я власник ліктя, який ви лікували вчора на такій-то вечірці, чи не хочете прогулятися зі мною?». Це може очарувати її.

      Клайв здавався спантеличеним.

      – Отак просто?

      – Саме так.

      – А куди її запросити?

      Я розсміялася.

      – Чого ти хочеш від мене? Щоб я вам ще й з кімнатою влаштувала?

      Я пішла взяти ще випити. Коли я повернулась, Сильвія драматично палила і щось розповідала. Я втомилася і слухала її через слово. На іншому кінці столу (я не впевнена, бо чула лише уривки) Клайв розповідав Джулії про таємні символи, заховані в малюнку на пачці «Мальборо». Цікаво, він просто п’яний чи божевільний? Я повільно допивала свою випивку, спостерігаючи, як розмивається зображення. Це була частина компанії, групи людей, які – більшість з яких – зустрілися ще в коледжі і лишилися разом, вони приглядають одне за одним, відпочивають. Вони для мене більше ніж сім’я.

      Коли я повернулась додому, Джейк відчинив двері в той момент, коли я встромила ключ у замок. Він уже перевдягнувся в клітчату сорочку і джинси.

      – Я думала, ти будеш пізніше, – сказала я.

      – Усе вирішилось швидко, – сказав він. – Я тобі вечерю готую.

      Я подивилась на стіл. Там були пакети. Курка в спеціях. Тарамасалата Хліб-піта[7]. Маленький пудинг. Пачка вершків. Пляшка вина. Відеокасета. Я поцілувала його.

      – Мікрохвильовка, телевізор і ти, – сказала я. – Чудово.

      – А потім я буду любити тебе всю ніч.

      – Що? Знову? Ти хтивий!

      Глава 2

      Наступного ранку людей в метро було більше, ніж зазвичай. Мені було спекотно під кількома шарами одягу, і я намагалася відволікти себе різними думками. Я хиталася разом з іншими в потязі, який гуркотів у темряві. Я думала про те, що треба підстригтися. Я можу записатися в обідню перерву. Я думала, чи достатньо вдома їжі на

Скачать книгу