ТОП просматриваемых книг сайта:
Як течія річки (збірник). Пауло Коельйо
Читать онлайн.Название Як течія річки (збірник)
Год выпуска 2006
isbn 978-966-14-9438-0, 978-966-14-8928-7, 978-85-220-1024-0, 978-966-14-9435-9, 978-966-14-9439-7, 978-966-14-9437-3
Автор произведения Пауло Коельйо
Жанр Зарубежная образовательная литература
Издательство Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга»
Чудово висловився Коні. А мені кілька разів довелося читати такі нісенітниці затьмареного розуму, як: «Ісус подався до Індії, щоб опанувати науку гімалайських учителів». На мою думку, кожен чоловік може зробити священним обов’язок, доручений йому життям, й Ісус здобув свою науку від Йосипа, який навчав його виготовляти столи, стільці та ліжка.
У своїй уяві я з приємністю думаю, що стіл, на якому Христос посвятив хліб та вино, зробив Йосип – бо на ньому залишився слід від руки невідомого теслі, який заробляв собі на хліб своїм потом, і саме тому дозволив, щоб на ньому відбувалися чудеса.
Зло любить, щоб люди творили добро
Перський поет Румі розповідав, як одного дня першого халіфа з роду Омейядів Муавію, що спав у своєму палаці, розбудив невідомий чоловік.
– Хто ти? – запитав він.
– Я Люцифер, – пролунала відповідь.
– І чого тобі тут треба?
– Настав час твоєї молитви, а ти досі спиш.
Муавія був приголомшений. Як сталося, що князь темряви, той, що завжди прагне забрати душі в безвірників, прийшов допомогти йому виконати свій релігійний обов’язок?
Але Люцифер йому пояснив:
– Згадай, що я був створений як янгол світла. Попри все те, що відбулося в моєму існуванні, я не можу забути про своє походження. Людина може податися до Рима або Єрусалима, але вона завжди несе у серці скарби своєї батьківщини: те саме відбувається зі мною. Я досі люблю Творця, який дбав про мене, коли я був юним і навчив мене творити добро. Коли я повстав проти Нього, то не тому, що перестав Його любити – навпаки, я любив Його так сильно, що мене опанували ревнощі, коли Він створив Адама. У ту мить я вирішив кинути виклик Господу, й це мене згубило. Та я досі пам’ятаю благословення, яке Бог дав мені одного дня, і маю надію одного дня повернутися до Раю, якщо все робитиму правильно.
Муавія відповів:
– Я не вірю в те, що ти мені розповів. Ти знищив надто багато людей на землі.
– Але ти повір, – наполягав Люцифер. – Лише Бог може руйнувати й будувати, бо Він усемогутній. Це Він створив людину, обдарувавши її бажанням, помстою, співчуттям і страхом. Тому, коли ти бачиш навколо себе зло, не звинувачуй мене, бо я лише дзеркало того лиха, яке відбувається.
Розуміючи, що тут ідеться про якусь помилку, Муавія розпачливо молився Богові, щоб Він його просвітив. Він перебув усю ніч, розмовляючи та сперечаючись із Люцифером і попри блискучі аргументи, які він вислуховував, не дозволив переконати себе.
Коли вже розвиднялося, Люцифер нарешті поступився, сказавши:
– Гаразд, ти маєш слушність. Коли учора ввечері я прийшов розбудити тебе і сказав, що не хочу, аби ти втратив