LITMIR.BIZ

Скачать книгу

й знаємо, що Бог перебуває повсюди й немає потреби входити до будівлі, спорудженої людськими руками, щоб зустрітися з Ним. Нерідко, під час наших тривалих прогулянок ми мовчки молилися, слухаючи голос природи й розуміючи, що світ невидимий завжди виражає себе через світ видимий. Через півгодини після того, як ми увійшли до лісу, з’явилася каплиця й у нас виникли неминучі запитання: хто її збудував? Навіщо? На честь якого святого чи святої?

      Та наблизившись до каплиці, ми почули музику й голос, який, здавалося, наповнив радістю повітря, яке нас оточувало. «Коли я тут проходив минулого разу, то не бачив цих гучномовців», – подумав я, і мені здалося дивним, що на стежці, якою дуже рідко проходили, хтось надумав прилаштувати музику.

      Тепер двері каплиці були відчинені. Ми ввійшли й, здавалося, опинилися в іншому світі: каплиця була освітлена ранковим сонцем, над вівтарем виднівся образ Непорочного Зачаття, три ряди лав, а в кутку дівчина років двадцятьох акомпанувала собі на шестиструнній гітарі й співала, не відриваючи погляду від святого образу, що висів перед нею.

      Я запалив три свічки, які зазвичай запалював щоразу, коли вперше приходив до незнайомої церкви (для себе, для своїх друзів і читачів, для своєї праці). Потім обернув голову й подивився назад: дівчина помітила нашу присутність, усміхнулася й грала далі.

      Відчуття Раю, здавалося спустилося на нас із неба. Ніби відчуваючи, що відбувається в моєму серці, дівчина поєднувала музику з тишею, під час якої молилася.

      І я відчув, що переживаю незабутні хвилини у своєму житті – мене навідало те відчуття, що зазвичай опановує нас, коли магічна мить уже минула. Я перебував тут весь цілком, без минулого, без майбутнього, живучи лише цим ранком, цією музикою, цією розслабленістю й несподіваною молитвою. Я ввійшов у стан обожнювання, екстазу, вдячності за те, що я живий. Після рясних сліз і через мить, яка мені здалася вічністю, дівчина зробила паузу, ми з дружиною підвелися, подякували їй, і я сказав, що хотів би надіслати їй подарунок за те, що вона наповнила миром мою душу. Вона відповіла, що приходить до цієї каплиці щоранку, й що така її манера молитися. Я наполягав, що хочу зробити їй подарунок, вона завагалася, але зрештою дала мені адресу монастиря.

      Наступного дня я надіслав їй одну зі своїх книжок і незабаром одержав від неї відповідь, що того ранку вона покинула каплицю, переповнена радістю, бо подружжя, яке туди ввійшло, прилучилося до поклоніння Богові й до чуда життя.

      Простота каплички, голос дівчини, ранкове світло, яке все затопило, укотре показали мені, що велич Бога виражає себе в простих речах. Якщо хтось із моїх читачів проминатиме невеличке містечко Азерекс і побачить каплицю посеред лісу, нехай зайде туди. Якщо це буде вранці, він почує, як молода дівчина славитиме Творіння своєю музикою.

      Її звуть Клавдія Кавежир, а адреса в неї така: Спільнота Нотр-Дам де л’Орор, 63850 – Оссун, Франція. Безперечно, вона буде дуже рада одержати поштову листівку.

      Озеро Диявола

      Я милуюся чудовим природним басейном поблизу села Бабінда в Австралії. До мене підходить тубільний юнак.

      – Обережно,

Скачать книгу