LITMIR.BIZ

Скачать книгу

дівчат. На Чешир-Бридж-роуд стояв ресторан «Колоніал» – забігайлівка, де не подавали нічого, крім картоплі з м’ясом, а в мебльованих квартирах позаду нього у великих кількостях водилися повії. Джон часто чув, як у понеділок уранці хлопці сперечалися, що краще: брати їх рано, поки ще свіжі, і платити більше, чи пізніше, коли вони вже пом’яті й брудні, але коштують дешевше.

      Вулична економіка.

      – Пішов нахер, дебіл! – закричала повія і вдарила Рей-Рея в груди.

      Рей щось прогарчав і штовхнув її у відповідь, від чого жінка гепнулася на зад.

      Першим Джоновим імпульсом було залишатися на місці. Не можна втручатися в чужі розбірки. Так і на той світ втрапити недовго. Так, там була жінка, проте вона працювала на вулицях. Вона могла сама про себе подбати. Принаймні так здавалося доти, доки Рей-Рей раптово не зацідив їй кулаком просто в обличчя.

      – Прокляття, – пробурмотів Чіко, який сидів найближче до місця, що раптом перетворилося на ринг. – Навіть не дав їй часу встати.

      Джон подивився на свої черевики, що вже просякли водою. Він забув перекрити шланг. За це могло й на горіхи перепасти. Він повернувся до крана, повернув його, спершу забувши, що він перекривається праворуч, а не ліворуч. Згорнув шланг і поклав його на місце. А коли підвів очі, нога Рей-Рея вже описувала в повітрі траєкторію в бік обличчя повії.

      – Гей! – вигукнув Джон і повторив: – Гей! – Коли нога влучила в ціль.

      Напевно, Джон побіг до них. Мабуть, дорогою вигукнув ще щось, голосно вигукнув і привернув до ситуації ще більше уваги. На той час, коли мозкова діяльність наздогнала м’язову, Джонів кулак болів, наче його вжалив шершень, а Рей-Рей лежав, розпластаний, на землі.

      – Якого хріна?! – заволав Арт. На зріст він був метр з кепкою, але це не завадило йому підбігти до Джона впритул і заверещати на нього: – Ти довбана мавпа!

      Обидва подивилися вниз. Один зуб Рей-Рея плавав на тротуарі в калюжі крові. Сам Рей-Рей здавався мертвим, але ніхто не опустився на коліна, щоб помацати, чи є в нього пульс.

      Поліцейський стояв у дверях. З його грубих чорних черевиків погляд Джона помандрував далі відпрасованою складкою на штанях, не зупинився на кобурі, де велика рука спочивала на руків’ї пістолета, і змусив себе подивитися копу в очі. Лягавий дивився просто на Джона. Він приглушив рацію, і голоси з диспетчерської стихли до шепоту.

      – І що тут відбувається?

      Джону знадобилася вся його сила волі, щоб одразу ж не стати в позу «півника».

      – Я його вдарив.

      – Ну ти догрався, виродок! – прогавкав Арт. – Тебе звільнено на хрін! – Він копнув Рей-Рея ногою. – Господи Боже, Шеллі. Чим ти його, бляха, вдарив – кувалдою?

      Джон опустив голову і втупився поглядом у землю. О Господи. Не може бути, невже знову доведеться повертатися в тюрягу. Тільки не після всього, що він пережив. Тільки не це.

      – Перепрошую, – сказав він. – Таке більше не повториться.

      – Авжеж, не повториться! –

Скачать книгу