Лють - Карін Слотер

Скачать книгу

і скаже щасливому покупцеві, що йому випала величезна честь викласти ще п’ятсот баксів за DVD-плеєр фірми «Тояматоканава».

      – Лише телевізор, – прошепотів Джон сам до себе. – Лише маленький телевізор.

      Нога знову засмикалася, та він не завдав собі клопоту її приборкати. Його руки стискалися й розтискалися, а це вже було погано. Він мусив якось це припинити. На нього вже витріщалися люди. Батьки намагалися тримати дітей поближче до себе.

      – Сер? – перед ним стояв Рендол, Джонів особистий продавець-консультант. На обличчі в нього застигла усмішка, яка б і лабрадора змусила завагатися. – Пробачте, що змусив чекати. – Рендол простягнув руку, неначе вважав, що Джону потрібна його допомога, щоб підвестися.

      – Не треба, – сказав Джон, намагаючись бути ввічливим, і встав.

      Відтак роззирнувся навколо, не розуміючи, що відбувається. Хлопець був до нього занадто люб’язний. Невже сталося щось? Хтось викликав поліцію?

      – Можемо запропонувати вам один з цих телевізорів на вибір. – І Рендол повів його вглиб крамниці, де світилися великі екрани.

      Джон зупинився перед телевізором, що здавався неосяжним, як екран у кінотеатрі. Телевізор був майже як він заввишки та вдвічі ширший.

      Рендол узяв пульт керування, що за розмірами більше нагадував книжку.

      – У цьому «Панасоніку» реалізовано прогресивну технологію глибокого чорного кольору, яка дає вам…

      – Заждіть хвилинку. – Джон обійшов телевізор по колу. Завтовшки він був усього кілька дюймів. А ціна на ціннику змусила Джона розсміятися. – Я ж вам казав, скільки заробляю.

      Рендол розплився в усмішці й ступив крок уперед, через що у Джона виникло бажання відступити назад. Але він стійко втримався на місці, й хлопець, притишивши голос, сказав:

      – Ми з розумінням ставимося до того, що в деяких наших клієнтів є побічні джерела прибутку, про які вони не згадують у своїх заявах на отримання кредиту.

      – Справді? – спитав Джон, розуміючи, що відбувається щось протизаконне, але не спроможний збагнути, що саме.

      – Ваша кредитна історія… – Голос Рендола звучав трохи збентежено. – Ми отримали дані про ваші кредитні картки.

      – Які кредитні картки? – спитав Джон.

      Та в нього навіть клятого поточного рахунку не було.

      – За це не хвилюйтеся. – Рендол поплескав Джона по плечу, наче вони були давніми приятелями.

      – Які кредитні картки? – повторив Джон.

      М’язам у руці кортіло скинути хлопцеву руку з плеча. Він терпіти не міг визнавати, що чогось не знає. Перебування в пітьмі робило його вразливим.

      Нарешті Рендол прийняв руку.

      – Послухайте, – сказав він. – Нічого такого в цьому немає. Просто платіть, до іншого нам байдуже. Ми нікому не повідомимо, якщо, звісно, ви платити не перестанете.

      Джон схрестив руки на грудях, хоч і знав, що в очах інших людей це робить його більшим, загрозливішим.

      – Слухайте, –

Скачать книгу