LITMIR.BIZ

Скачать книгу

відповіддю Малий Джі не квапився.

      – Учора ввечері близько шостої, – нарешті відповів він. – Вона йшла на роботу. Перед виходом хотіла дещо отримати. – Він скинув підборіддя й чекав, коли Трент запитає, чим те «дещо» було.

      Але Трент, ясна річ, знав. Як і Майкл, він бачив сліди на руках у повії.

      – І ви їй те «дещо» дали?

      Малий Джі знизав плечима, і Майкл прийняв це за ствердну відповідь.

      – Інший «товар» у неї з собою був?

      Сутенер обвів їх поглядом, наче актор перед глядацькою аудиторією. Плюнув на землю, виклично випнув груди колесом, але на запитання все-таки відповів.

      – Та ні. У неї бабла не було. А в борг тій шльондрі ніхто б і десяти центів не дав.

      – За сірникову коробку драпу я пробігся б вулицею і відсмоктав кому завгодно, – сказав Трент. – Про гроші не йдеться.

      На саму думку про це Малий Джі реготнув.

      – Йоу, сучко, не в моєму районі.

      – Я не сумніваюся, що Аліша про всі свої прибутки звітувала, – сказав Трент, але прозвучало це більш як запитання.

      – А то, – буркнув Малий Джі, наче дурницею було бодай припускати інше.

      – Вона добре заробляла? – спитав Трент.

      – Їй у кайф була голка у вені. Заради неї вона на все була готова.

      – А постійні клієнти в неї були? Чоловіки, яких нам варто було б розшукати.

      – Та я б його сам урив. – Він показав биткою на горішній поверх будинку, де знайшли Монро. – Я дбаю про своїх дівчат. – Наче на підтвердження своїх слів, він тримав битку піднятою вгору. – Якби я побачив цього козла, не сумнівайся, це він би ліг під землю, а не моя Ліша.

      Трент кивнув на будинок.

      – Ви тут живете?

      Сутенер трохи пом’якшився.

      – З бабусею. Вона вже стара стала, треба за нею доглядати.

      – Учора ввечері ви були з нею?

      – Ми з пацанами вчора були в «Читі»,[9] дивилися гру.

      – Ви не заперечуватимете, якщо ми поговоримо з вашою бабусею?

      – Ще й як буду. Не вплутуйте мою бабцю в це лайно. Вона нічого не бачила, ясно вам? Вона стара жінка.

      – Добре-добре, – примирливо сказав Трент. І озирнувся на Майкла, немов цікавився, чи є в того якісь запитання. Майкл похитав головою, і Трент сказав сутенеру: – Я знаю, вам хочеться повернутися до телевізора. Дякую, що поговорили з нами.

      Джі, не впевнений, що має далі робити, стояв на місці. Врешті він відмахнувся від них, повторив: «Химерний ти сучий син», – і почалапав назад у під’їзд.

      Коли за ним грюкнули, зачиняючись, двері, Трент повернувся до Майкла.

      – Що скажеш?

      – Скажу, що його правда, – мовив Майкл, відлипаючи від машини. – Ти, бляха, достобіса дивний.

      У Трента заспівав мобільний, і Майкл відчув, як іскра роздратування спалахує у ньому з новою силою, коли той відійшов на кілька кроків, щоб відповісти на дзвінок.

      – Так, сер, – сказав Трент. – Так, сер.

      Майкл підвів погляд у небо, на темні хмари, що сунули здаля. Судячи з усього, коли вони виїжджатимуть з місця злочину, здійметься буря, і він зіпсує собі нові черевики, коли

Скачать книгу